У Києві викрали меморіальну дошку Івану Миколайчуку

Меморіальну дошку Івану Миколайчуку викрали з фасаду будинку за адресою вул. І.Миколайчука, 5 (кол. Серафимовича), де він жив.

Про це повідомляє "Україна молода" з посиланням на голову Національної спілки кінематографістів України Сергія Тримбача.

 Фото:"Україна молода"

"Табличка зникла зникла з будинку більше двох тижнів тому. Про інцидент повідомили поліцію, проте боялися говорити публічно оскільки могла би дізнатися вдова Івана Миколайчука, Марія Євгенівна. Вона не знала, бо не виходила з дому, зі здоров'ям були проблеми.

Тепер вона дізналася також" - йдеться у повідомленні С. Тримбача.

Автором дошки є скульптор Анатолій Фуженко (1936-1999).

  Фото:"Україна молода"

"Всі необхідні заяви до правоохоронних органів було зроблено, а Національна спілка кінематографістів звернулася навіть до керівництва МВС з проханням зробити все, аби злочинці були знайдені. Поки що не відомо про жодні результати пошуків.

Втім, одне зрозуміло вже зараз – меморіальну дошку не повернути. Треба подумати про те, як виготовити нову – чи копію Фуженкового варіанту, чи подумати про нову дошку, уже не в метал" - відзначив голова спілки кінематографістів.

Нагадуємо, що на початку березня у Києві викрали бюст Лесі Українки з фасаду її музею, а наприкінці місяця зловмисників затримали.

ОУН і Тайвань проти комуністів та Пекіна

Наприкінці 1956 року з Великої Британії відбув корабель у Південно-Східну Азію, на борту якого перебували Юліан Заблоцький (керівник дипломатичної місії) та Володимир Косик (заступник керівника). До Тайбею, столиці острова, вони прибули 25 лютого 1957 року

«Людина, що не має померти». Міф про Муссоліні

Зачарованість італійців своїм дуче тривала довго, але вщент розбилася через руйнівний результат воєнних операцій

«Расстрелян за националистическую деятельность…»: таємниця смерті Петра Франка

Петро Франко був розстріляний. Однозначно, що сталося це не швидше 6 липня 1941 р… Про конкретну дату страти поки що залишається лише здогадуватися…

Як Василя Стефаника було врятовано від страти

Я йому представився й сказав, що їдемо на розмову в "пруському" штабі, висловив я при тому надію, що все буде тепер добре, судячи по прихильних словах шефа штабу. Стефаник одначе приймав мої слова холодно, а вкінці запитався мене на ходу до авта:
— Коли Ви кажете, що Ви УСС, то скажіть мені, чи мене зараз розстріляють, чи ще будуть мучити?!..