АНОНС: Обговорення книжки "Кам’яний гість"

Для кого і чому ми (не) зберігаємо спадщину? Що для вас (не) означає пам’ятник Леніну? Чи залишиться Ленін у переліку важливих історичних осіб в історії України? Чи буде забутий зі знесенням пам’ятників? Чи не стає сьогодні радянське минуле «сувенірною лавкою»?

Про це повідомляє "Книгарня Є"

 

1 серпня 1990 року в українському місті Червоноград сталася безпрецедентна в СРСР подія – вперше був демонтований пам’ятник Леніну. Знесення статуї творцю радянської держави на початку 1990-х в західних областях контрастує з іншими регіонами, де пам’ятники залишалися до 2014 року.

Радянська спадщина, і пам’ятники Леніну як її центральний елемент, дедалі частіше стають предметом експертного обговорення в Україні. Учасники дискусій, зазвичай, мають визначену позицію щодо долі радянських символів: або зберігати "для історії", або знищувати як нав’язану спадщину.

Наявність сумнівів чи невпевненість "не вітаються", адже передбачається, що інтелектуальна еліта має продукувати чіткі відповіді на такі питання.

Однак за дискусіями щодо долі радянських символів, криється інше більш важливе питання: яке наше ставлення до минулого? Усвідомлення цього необхідно зокрема для діалогу з мешканцями окупованих територій, де пам’ятник Леніну досі залишається на головних площах.

У річницю ухвалення декомунізаційних законів про книжку говоритимуть авторка Олександра Гайдай та професор Владислав Гриневич.

Час: 10 квітня, вівторок, 18.00

Місце: Книгарня "Є", вул. Хрещатик, 46, м. Київ

Нагадуємо, що наприкінці березня на Одещині знесли останній пам’ятник комуністичному вождеві.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.