АНОНС: Обговорення книжки "Кам’яний гість"

Для кого і чому ми (не) зберігаємо спадщину? Що для вас (не) означає пам’ятник Леніну? Чи залишиться Ленін у переліку важливих історичних осіб в історії України? Чи буде забутий зі знесенням пам’ятників? Чи не стає сьогодні радянське минуле «сувенірною лавкою»?

Про це повідомляє "Книгарня Є"

 

1 серпня 1990 року в українському місті Червоноград сталася безпрецедентна в СРСР подія – вперше був демонтований пам’ятник Леніну. Знесення статуї творцю радянської держави на початку 1990-х в західних областях контрастує з іншими регіонами, де пам’ятники залишалися до 2014 року.

Радянська спадщина, і пам’ятники Леніну як її центральний елемент, дедалі частіше стають предметом експертного обговорення в Україні. Учасники дискусій, зазвичай, мають визначену позицію щодо долі радянських символів: або зберігати "для історії", або знищувати як нав’язану спадщину.

Наявність сумнівів чи невпевненість "не вітаються", адже передбачається, що інтелектуальна еліта має продукувати чіткі відповіді на такі питання.

Однак за дискусіями щодо долі радянських символів, криється інше більш важливе питання: яке наше ставлення до минулого? Усвідомлення цього необхідно зокрема для діалогу з мешканцями окупованих територій, де пам’ятник Леніну досі залишається на головних площах.

У річницю ухвалення декомунізаційних законів про книжку говоритимуть авторка Олександра Гайдай та професор Владислав Гриневич.

Час: 10 квітня, вівторок, 18.00

Місце: Книгарня "Є", вул. Хрещатик, 46, м. Київ

Нагадуємо, що наприкінці березня на Одещині знесли останній пам’ятник комуністичному вождеві.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.