АНОНС: Обговорення книжки "Кам’яний гість"

Для кого і чому ми (не) зберігаємо спадщину? Що для вас (не) означає пам’ятник Леніну? Чи залишиться Ленін у переліку важливих історичних осіб в історії України? Чи буде забутий зі знесенням пам’ятників? Чи не стає сьогодні радянське минуле «сувенірною лавкою»?

Про це повідомляє "Книгарня Є"

 

1 серпня 1990 року в українському місті Червоноград сталася безпрецедентна в СРСР подія – вперше був демонтований пам’ятник Леніну. Знесення статуї творцю радянської держави на початку 1990-х в західних областях контрастує з іншими регіонами, де пам’ятники залишалися до 2014 року.

Радянська спадщина, і пам’ятники Леніну як її центральний елемент, дедалі частіше стають предметом експертного обговорення в Україні. Учасники дискусій, зазвичай, мають визначену позицію щодо долі радянських символів: або зберігати "для історії", або знищувати як нав’язану спадщину.

Наявність сумнівів чи невпевненість "не вітаються", адже передбачається, що інтелектуальна еліта має продукувати чіткі відповіді на такі питання.

Однак за дискусіями щодо долі радянських символів, криється інше більш важливе питання: яке наше ставлення до минулого? Усвідомлення цього необхідно зокрема для діалогу з мешканцями окупованих територій, де пам’ятник Леніну досі залишається на головних площах.

У річницю ухвалення декомунізаційних законів про книжку говоритимуть авторка Олександра Гайдай та професор Владислав Гриневич.

Час: 10 квітня, вівторок, 18.00

Місце: Книгарня "Є", вул. Хрещатик, 46, м. Київ

Нагадуємо, що наприкінці березня на Одещині знесли останній пам’ятник комуністичному вождеві.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.