Книжка «Історичної правди» отримала премію «Глиняний кіт-2017»

Літературна премія підсумків року «Глиняний кіт-2017» оголосила список із 20-ти цьогорічних лауреатів.

Нагородження відбулося 12 квітня у Києві, в Центрі Курбаса повідомляє "Читомо".

Фото: Вахтанг Кіпіані 

Серед номінтаів, зокрема:

Вахтанг Кіпіані. Книжка "Війна двох правд. Поляки та українці у кривавому ХХ столітті". Видавництво "Віват".

Премія "Глиняний кіт" – щорічна відзнака, яку присуджують українським письменникам та перекладачам за визначні досягнення у літературній сфері. Організатори: Національна спілка письменників України та Інститут літератури НАН України ім. Т.Г. Шевченка.

"Війна двох правд. Поляки та українці у кривавому ХХ столітті". Під обкладинкою цієї книжки ви знайдете факти, результати досліджень та міркувань провідних спеціалістів із проблем українсько-польських відносин. Автори статей, зібраних завдяки виданню "Історична правда", спробували висвітлити правду про суперечливі події XX століття в історії двох народів.

Тема історичної пам’яті актуальна повсякчас, хай би про які націю, етнос чи державу йшлося. Нерозв’язані гострі питання спільного минулого України та Польщі сьогодні заважають обом країнам без спотикань здійснювати поступ на шляху примирення.

Нагадуємо, що американсько-український історик Сергій Плохій став лауреатом Шевченківської премії.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.