За перейменування Дніпропетровської області висловилося 150 нардепів

Народний депутат України Андрій Денисенко зібрав 150 підписів депутатів під проектом змін до Конституції за перейменування Дніпропетровської області на Січеславську.

Про це повідомлє "Дніпроград" з посиланням на сторінку Андрія Денисенка у Facebook.

Андрій Денисенко оголосив про плани зареєструвати проект змін в апараті Верховної Ради. За перейменування області на Січеславську підписи поставили народні депутати різних фракцій і груп, крім Опозиційного блоку. Зокрема, особливо відзначив Денисенко колег-земляків Юрія Березу, Валентина Дідича, Сегія Рибалку та побратима Євгена Рибчинськоого, які збирали ці підписи разом з ним.

Також  пропозицію Денисенка підтримали уроженці області Дмитро Ярош, Віктор Кривенко, Віталій Купрій, Тетяна Ричкова, Максим Курячий, Олександр Дубінін, Андрій Немировський, Іван Кириленко, Олег Кришин, Віктор Галасюк, Альона Бабак та ін.

"Переконаний, що спільними зусиллями громадськості, науковців та культурних діячів, які ініціювали цей процес, та народних депутатів край п‘яти Січей нарешті отримає гідну назву, позбудеться тавра прізвища одного з організаторів Голодомору", - зазначив Андрій Денисенко.

На думку народного депутата, назва на честь Запорізької Січі, - найкраща для області, яка, за його словами, зупинила Путіна.

"Справа відновлення національної пам‘яті та ідентичності нашого народу - один з наріжних каменів розбудови української держави. Серце козацького краю поверне собі ім‘я, дароване предками, в час, коли уславлений дух Січі після трьох сотень років російського полону знов буяє степом і ярами над Дніпром. Якби важко не було, але ми переможемо, Україна буде!", - додав Андрій Денисенко.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".