22 квітня 1918

100-річчя від початку звільнення Криму від більшовиків – звернення Президента

22 квітня виповнилося 100 років від дня, коли у 1918 році війська Петра Болбочана прорвали більшовицькі укріплення на Чонгарі й вирушили на звільнення Криму від московської окупації.

 

Шановні співвітчизники!

Блискавично проведена військова операція по захопленню Сальківського мосту через озеро Сиваш дала змогу збройним силам Української Народної Республіки швидко просунутись у глиб півострова і 24 квітня звільнити Сімферополь.

"Ніде по всій Україні не зустрічали українського війська з таким ентузіазмом, з такими оваціями і з таким захопленням, як робило це населення Сімферополя. Всі вулиці були декоровані квітами й переповнені публікою, яка радісно вітала Болбочана.

Всю дорогу за самоходом бігла тисячна юрба народу, котра проводжала побідника і свого визволителя з таким запалом, з таким ентузіазмом, якому немає порівняння, якого ніколи не можна забути", – писав у своїх спогадах учасник Кримського походу Борис Монкевич.

Поза сумнівом, з військової точки зору армія УНР здобула в Криму визначну перемогу. Попри істотну перевагу сил "червоних", дії українських частин призвели до падіння більшовицького режиму в Криму, зумовили підняття на кораблях Чорноморського флоту у Севастополі українських прапорів.

Переконаний, що досвід героїчної боротьби українського народу за рідну землю, наша нинішня кропітка праця, спрямована на зміцнення армії, діяльність вітчизняних дипломатів на міжнародній арені, солідарний тиск світової спільноти на агресора невблаганно наближають час повернення віроломно анексованого Російською Федерацією Криму та українських земель на Донеччині та Луганщині.

Ми обов’язково переможемо.

Слава Україні!

Слава її героям!

Петро Порошенко

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.