22 квітня 1918

100-річчя від початку звільнення Криму від більшовиків – звернення Президента

22 квітня виповнилося 100 років від дня, коли у 1918 році війська Петра Болбочана прорвали більшовицькі укріплення на Чонгарі й вирушили на звільнення Криму від московської окупації.

 

Шановні співвітчизники!

Блискавично проведена військова операція по захопленню Сальківського мосту через озеро Сиваш дала змогу збройним силам Української Народної Республіки швидко просунутись у глиб півострова і 24 квітня звільнити Сімферополь.

"Ніде по всій Україні не зустрічали українського війська з таким ентузіазмом, з такими оваціями і з таким захопленням, як робило це населення Сімферополя. Всі вулиці були декоровані квітами й переповнені публікою, яка радісно вітала Болбочана.

Всю дорогу за самоходом бігла тисячна юрба народу, котра проводжала побідника і свого визволителя з таким запалом, з таким ентузіазмом, якому немає порівняння, якого ніколи не можна забути", – писав у своїх спогадах учасник Кримського походу Борис Монкевич.

Поза сумнівом, з військової точки зору армія УНР здобула в Криму визначну перемогу. Попри істотну перевагу сил "червоних", дії українських частин призвели до падіння більшовицького режиму в Криму, зумовили підняття на кораблях Чорноморського флоту у Севастополі українських прапорів.

Переконаний, що досвід героїчної боротьби українського народу за рідну землю, наша нинішня кропітка праця, спрямована на зміцнення армії, діяльність вітчизняних дипломатів на міжнародній арені, солідарний тиск світової спільноти на агресора невблаганно наближають час повернення віроломно анексованого Російською Федерацією Криму та українських земель на Донеччині та Луганщині.

Ми обов’язково переможемо.

Слава Україні!

Слава її героям!

Петро Порошенко

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".