Понад 50 конгресменів США назвали Бандеру «нацистським колаборантом»

Група конгресменів, серед яких представники обох провідних партій, звернулися до Держдепартаменту США з проханням про дипломатичний тиск на Україну та Польщу через «фінансований державою» антисемітизм.

Про це повідомляє "Радіо Свобода" з посиланням на офіційний сайт конгресмена Ро Ханни.

 Ро Ханна. Фото: KALW

"Ми закликаємо вас приєднатися до нас та правозахисних організацій у боротьбі проти антисемітизму, ксенофобії та всіх форм нетерпимості, закликавши польські та українські уряди однозначно відкинути спотворення Голокосту та вшановування нацистських колабораціоністів і повністю розслідувати антисемітські злочини", – зазначають конгресмени у зверненні до виконувача обов’язків державного секретаря Джона Саллівана, публічно оприлюдненому 25 квітня.

Серед іншого, Ро Ханна та інші підписанти назвали в числі "нацистських колаборантів" Степана Бандеру.

"Серед груп та осіб, яких прославляють в Україні, є нацистські колаборанти Степан Бандера, Роман Шухевич та Організація українських націоналістів, так само як і Українська повстанська армія", – вказують конгресмени.

Автори звернення зазначають також, що Польща ухвалила закон, який карає заяви, що приписують нацистські злочини Німеччини польській державі, штрафами або тюремним терміном.

Представники польського уряду говорять, що закон покликаний захистити країну від помилкових звинувачень у співучасті в Голокості.

Проявом антисемітизму і прославленням нацистських колаборантів в Україні, на думку конгресменів, є "проупівська кампанія 2017 року" Українського інституту національної пам’яті, перейменування вулиць на честь Бандери та Шухевича, а також діяльність "неонацистського батальйону Азов", який має бути розпущеним, а не включеним до складу Нацгвардії, вважають автори заяви.

Нагадуємо, що Степан Бандера, який був ідеологом і теоретиком українського націоналізму, невдовзі після проголошення відновлення української держави 30 червня 1941 року у Львові був затриманий нацистами. На початку 1942 року Бандера був перевезений до концентраційного табору Заксенгаузен, звідки вийшов у вересні 1944 року. В 1959 році Бандера був убитий радянським агентом Богданом Сташинським.

ОУН та УПА за період 1941-1944 років провели:

  • Понад 2,5 тис. антинацистських акцій;
  • 22 напади на районні центри, 11 нападів на концтабори;
  • Вбито 12—18 тис. німецьких окупантів та їх союзників;
  • Втрати визвольного руху — понад 7 тис. загиблих у боях повстанців, до 10 тис. осіб страчених й арештованих підпільників і симпатиків ОУН;
  • Близько 600 членів і прихильників ОУН відбули терміни в концтаборі Аушвіц, кількість ув’язнених у тюрмах та таборах Дахау, Бухенвальд, Маутхаузен, Гросс-Розен, Берген-Бельзен та ін. невідома.

Також, у нещодавно розсекречених документах ЦРУ можна знайти інформацію про ОУН та УПА. В даному випадку мова йде про аналітичну довідку складену агентом ЦРУ про ОУН.


Її автор наголошує, що провід Організації українських націоналістів (ОУН) робив ставку на Німеччину, але в жодному разі не на партію націонал-соціалістів.

Оунівці ніколи не вступали у переговори з нацистами, а документи західних союзників підтверджували: сторони завжди вороже ставилися один до одного.

Такі взаємини американський аналітик пояснював діаметрально протилежними завданнями, що ставили перед собою ті політичні сили.

Зокрема, позбавлені расистських та антисемітських поглядів оунівці боролися за політичну самостійність України, у той час як націонал-соціалісти розглядали територію Польщі, України та Білорусі виключно як життєвий простір для німців.

Читайте також:

"Лікнеп для Качинского: "культ Бандери" у цифрах"

Передвесняне загострення "бандерофобії" в Польщі

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.