УІНП вимагає декомунізувати чернігівський вокзал. ДОКУМЕНТ

Український Інститут Національної Пам’яті звернувся до в.о. голови Правління ПАТ "Укрзалізниця" Кравцова О. Є. з вимогою демонтувати два радянських герби на фасаді чернігівського вокзалу.

Про це повідомив чернігівський активіст та громадський діяч Олександр Ясенчук на своїй сторінці у "Фейсбуці", передає сайт місцевого інтернет-телеканалу "Гармата".

Так, один з із гербів розміщений на фасаді будівлі обличчям до міста. Інший, вже обличчям до залізничного перону зустрічає всіх гостей прикордонного з Російською Федерацією обласного центру.

 
 

Крім того, активіст зауважує, що на фоні цих монументальних радянських гербів, які виглядають як новенькі, Тризуб – Герб України, виготовлений із заліза, є тільки на фасаді будинку обличчям до залізничного перону.

Він губиться на фоні комуністичного символу і мимоволі виглядає як тимчасовий.

"УІНП та Чернігівська облдержадміністрація вже двічі листами інформувала залізничне керівництво про необхідність прибрати радянські герби, громадські організації теж вимагали проведення декомунізації. Проте, ситуацію не виправлено", - йдеться в повідомленні.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.

Полювання на президента

Колишній писар УПА, донський козак і чеський мільйонер. Цей цікавий "коктейль особистостей" був залучений до проведення теракту, який мав відбутися у Празі за кілька днів до падіння Третього Райху. Мета диверсії – знищити Августина Волошина, колишнього президента Карпатської України. Все ретельно спланували. Однак у вирішальний день щось пішло шкереберть