Спецпроект

На учасників відновлення українського цвинтаря в Польщі скоїли напад

У ніч на 29 квітня в селі Стара Гута (гміна Нароль Любачівського повіту Підкарпатського воєводства) відбулась спроба нападу на учасників табору «Маґурич». Табір має на меті відновлення старого греко-католицького кладовища в цій місцевості.

Повідомлення про це з'явилося на сайті української газети в Польщі "Наше слово".

Серед учасників табору були голова товаритсва "Маґурич" Шимон Моджеєвський та відома волонтерка, викладачка д-р Ольга Соляр. Вона повідомила, що напасники прибули на старий цвинтар, де розташувався табір, погрожували учасникам.

 Шимон Моджеєвський та Ольга Соляр

Крім іншого, викрикували: "Wyp…ać na Ukrainę" (вульгарно – "Забирайтесь в Україну"), звунувачували учасників табору у відновлюванні могил УПА. Поліція затримала п’ять нападників – усі нетверезі.

Об’єднання українців у Польщі (ОУП) вважає, що реакція польської влади на такого роду події неадекватна: відсутність розкриття більшості злочинів, брак однозначного публічного осуду, відутність діалогу на цю тему з українською громадою, – сприяє поширенню негативних настроїв та появі різного роду атак на українців у Польщі.     

"Атака на "Маґурич" – це черговий приклад розпалювання у південно-східній Польщі  ненависті до всього українського", – зазначає ОУП.

 

За відновлення цвинтаря в Старій Гуті товариство "Маґурич" взялося 28 квітня. Планується, що роботи триватимуть до 6 травня. За чотири попередні роки на кладовищі реставровано більше 170 хрестів, залишилося відновити 50.

Товариство "Маґурич" вже більше тридцять років відновлює не тільки українські пам’ятники, придорожні хрести та каплички як на території Польщі, так і в Україні. За підрахунками Шимона Моджеєвського, їм вдалося відремонтувати більше 2 тисяч нагробків на близько 140 цвинтарях.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.