16 квітня 1918

АНОНС: Лекція «Весна 1918 року у боротьбі за Запоріжжя»

Історик розповість про те, як українські війська звільняли місто від більшовиків весною 1918 року.

 

У квітні 1918 року, в Олександрівську, теперішньому Запоріжжі, фактично відбулося перше, неофіційне проголошення соборності українських земель.

Тоді Запорозький Корпус збройних сил Центральної Ради та легіон Січових Стрільців одночасно звільнили місто від більшовиків і провели перший в історії модерної України об’єднаний військовий парад.

Де і як проходили перші бої між українськими військами і більшовиками в кінці 1917 року?

Як жило місто під час перебування в ньому Січових стрільців і бійців Кримської групи Армії УНР. Як і де відбувалося відродження українського товариства "Просвіта"? Де проходив об’єднаний парад Запорізького корпусу і Січових стрільців і чому площа в старій частині міста носить назву Свободи?

Про це і ще багато маловідомих, але цікавих фактів з історії міста тих часів можна дізнатися під час лекції.

Лектор: Юрій Щур – кандидат історичних наук, дослідник українського національно-визвольного руху в Запоріжжі, директор Запорізького науково-дослідного центру "Спадщина".

Час: 5 квітня, четвер, 18:30.

Місце: Книгарня "Є", м. Запоріжжя, пр. Соборний, 137.

Контакт: (094) 885 3903

Вхід вільний.

Читайте також

Українська весна 1918 року на Запоріжжі: боротьба за Олександрівськ

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.