16 квітня 1918

АНОНС: Лекція «Весна 1918 року у боротьбі за Запоріжжя»

Історик розповість про те, як українські війська звільняли місто від більшовиків весною 1918 року.

 

У квітні 1918 року, в Олександрівську, теперішньому Запоріжжі, фактично відбулося перше, неофіційне проголошення соборності українських земель.

Тоді Запорозький Корпус збройних сил Центральної Ради та легіон Січових Стрільців одночасно звільнили місто від більшовиків і провели перший в історії модерної України об’єднаний військовий парад.

Де і як проходили перші бої між українськими військами і більшовиками в кінці 1917 року?

Як жило місто під час перебування в ньому Січових стрільців і бійців Кримської групи Армії УНР. Як і де відбувалося відродження українського товариства "Просвіта"? Де проходив об’єднаний парад Запорізького корпусу і Січових стрільців і чому площа в старій частині міста носить назву Свободи?

Про це і ще багато маловідомих, але цікавих фактів з історії міста тих часів можна дізнатися під час лекції.

Лектор: Юрій Щур – кандидат історичних наук, дослідник українського національно-визвольного руху в Запоріжжі, директор Запорізького науково-дослідного центру "Спадщина".

Час: 5 квітня, четвер, 18:30.

Місце: Книгарня "Є", м. Запоріжжя, пр. Соборний, 137.

Контакт: (094) 885 3903

Вхід вільний.

Читайте також

Українська весна 1918 року на Запоріжжі: боротьба за Олександрівськ

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.