16 квітня 1918

АНОНС: Лекція «Весна 1918 року у боротьбі за Запоріжжя»

Історик розповість про те, як українські війська звільняли місто від більшовиків весною 1918 року.

 

У квітні 1918 року, в Олександрівську, теперішньому Запоріжжі, фактично відбулося перше, неофіційне проголошення соборності українських земель.

Тоді Запорозький Корпус збройних сил Центральної Ради та легіон Січових Стрільців одночасно звільнили місто від більшовиків і провели перший в історії модерної України об’єднаний військовий парад.

Де і як проходили перші бої між українськими військами і більшовиками в кінці 1917 року?

Як жило місто під час перебування в ньому Січових стрільців і бійців Кримської групи Армії УНР. Як і де відбувалося відродження українського товариства "Просвіта"? Де проходив об’єднаний парад Запорізького корпусу і Січових стрільців і чому площа в старій частині міста носить назву Свободи?

Про це і ще багато маловідомих, але цікавих фактів з історії міста тих часів можна дізнатися під час лекції.

Лектор: Юрій Щур – кандидат історичних наук, дослідник українського національно-визвольного руху в Запоріжжі, директор Запорізького науково-дослідного центру "Спадщина".

Час: 5 квітня, четвер, 18:30.

Місце: Книгарня "Є", м. Запоріжжя, пр. Соборний, 137.

Контакт: (094) 885 3903

Вхід вільний.

Читайте також

Українська весна 1918 року на Запоріжжі: боротьба за Олександрівськ

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".