Копія «Людини і мавпи» повернулася в Україну

Японія надіслала копію першого українського науково-популярного фільму "Людина і мавпа" Андрія Вінницького 1930 року випуску.

Тривалий час кінознавці вважали його втраченим. Про це йдеться на сайті "24-го Каналу".

 Кадр з фільму "Людина і мавпа". Фото: Довженко-Центр : Dovzhenko Centre

Знакова для України плівка десятиліттями лежала на полиці кіноархіву в далекому Токіо. Та й на Батьківщині про стрічку знали мало. Збереглася тільки невелика замітка у "Кіногазеті" та стаття у журналі "Кіно".

"Там є цікава інформація про цю експедицію з кіношниками. Як вони пливли з Одеси на поромі в Сухумі, і про самі зйомки, про те, що мавпи на них кидалися, дряпали. Досить цікава інформація, хоча не так багато, на жаль, про самого режисера", – зазначила зберігачка фондів Національного центру Довженка Тетяна Майборода.

Влітку минулого року працівники Довженко-центру знайшли стрічку випадково, коли досліджували кінопрокатну історію українських фільмів за кордоном. З'ясувалося, що науково-популярна стрічка "Людина і мавпа" виходила на широкий екран у Японії.

"Ці кінопокази – тематичні. Вони були частинами виставкової програми", – розповіла Майборода.

Довідково. Автор фільму – біолог та режисер Андрій Вінницький. У 1946-му році він став переможцем Каннського кінофестивалю за фільм "Сонячне плем'я", а вже 48-го радянська влада відправила його до ГУЛАГу відбувати покарання за надуманою справою. Саме тому, на думку кінознавців, його роботи цілком могли бути під забороною для показу на території СРСР.

Колеги з кіноархіву Токіо зробили копію фільму і відправили додому – у Київ. Негатив плівки і надалі буде зберігатися в Японії. А українським глядачам картину планують показати вже влітку на фестивалі німого кіно та музики "Німі ночі".

Читайте також:

Боротьба за "Хліб", або Забутий шедевр українського кіноавангарду

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Сюргюн. Мама думала, що нас везуть на розстріл

Уявіть себе на їх місці. У ваш дім на світанку вриваються озброєні люди, солдати. Дають 15 хвилин на збори. Відвозять на найближчу станцію. І додому ви зможете повернутися лише через 50 років.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін