Копія «Людини і мавпи» повернулася в Україну

Японія надіслала копію першого українського науково-популярного фільму "Людина і мавпа" Андрія Вінницького 1930 року випуску.

Тривалий час кінознавці вважали його втраченим. Про це йдеться на сайті "24-го Каналу".

 Кадр з фільму "Людина і мавпа". Фото: Довженко-Центр : Dovzhenko Centre

Знакова для України плівка десятиліттями лежала на полиці кіноархіву в далекому Токіо. Та й на Батьківщині про стрічку знали мало. Збереглася тільки невелика замітка у "Кіногазеті" та стаття у журналі "Кіно".

"Там є цікава інформація про цю експедицію з кіношниками. Як вони пливли з Одеси на поромі в Сухумі, і про самі зйомки, про те, що мавпи на них кидалися, дряпали. Досить цікава інформація, хоча не так багато, на жаль, про самого режисера", – зазначила зберігачка фондів Національного центру Довженка Тетяна Майборода.

Влітку минулого року працівники Довженко-центру знайшли стрічку випадково, коли досліджували кінопрокатну історію українських фільмів за кордоном. З'ясувалося, що науково-популярна стрічка "Людина і мавпа" виходила на широкий екран у Японії.

"Ці кінопокази – тематичні. Вони були частинами виставкової програми", – розповіла Майборода.

Довідково. Автор фільму – біолог та режисер Андрій Вінницький. У 1946-му році він став переможцем Каннського кінофестивалю за фільм "Сонячне плем'я", а вже 48-го радянська влада відправила його до ГУЛАГу відбувати покарання за надуманою справою. Саме тому, на думку кінознавців, його роботи цілком могли бути під забороною для показу на території СРСР.

Колеги з кіноархіву Токіо зробили копію фільму і відправили додому – у Київ. Негатив плівки і надалі буде зберігатися в Японії. А українським глядачам картину планують показати вже влітку на фестивалі німого кіно та музики "Німі ночі".

Читайте також:

Боротьба за "Хліб", або Забутий шедевр українського кіноавангарду

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".