АНОНС: У Києві пройде акція «Великдень для Героїв»

107 писанок прикрасять дерева на алеї Героїв Небесної Сотні. 107 пасок буде покладено до меморіалу.

Пасками на Великдень наші предки вшановували своїх померлих родичів. Про це повідомляє Національний музей Революції Гідності у Facebook.

 

Паски та писанки для героїв готували в Києві та Львові відомі співаки та волонтери: Анжеліка Рудницька; Наталка Карпа, Руслана Лоцман, співак "Піккардійської Терції" Славко Нудик і гурт Glam Berry. А також писанкарка Марія Іванишин, дизайнерка жіночого одягу Роксоляна Шимчук, Міністр культури Євген Нищук.

В суботу родичі Героїв разом із працівниками музею Революції Гідності викладуть паски та розвісять писанки відразу після освячення.

Як і рік тому, решта заготованих пасок поїде до військовослужбовців, яким у великодній час випало виконувати свій обов’язок на Донбасі.

На випіканні пасок і розписуванні яєць у Львові та Києві були родичі Героїв Андрія Дигдаловича, Романа Сеника, Володимира Жеребного, Володимира Топія, Віталія Коцюби, Миколи Паньківа, Івана Бльока, Олександра Бадера, Андрія Цепуна, Володимира Кульчицького, Віктора Швеця.

Час: 7 квітня, субота, 16.00

Місце відправи богослужіння – дерев'яна "майданна" каплиця – храм Архистратига Михаїла й українських новомучеників, алея Героїв Небесної Сотні, м. Київ.

Контакт: (067) 508-26-39, (099) 717-59-95, (044) 360-90-77, maidanmuseum@gmail.com.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.