У Греції знайшли візантійський скарб. ФОТО

Археологи нарахували близько 115 бронзових монет під руїнами будинку в давньогрецькому Коринфі, що пролежали в землі близько 1,5 тисяч років.

Про це повідомляє "Перший запорізький".

Фото: "Вокруг света" 

Скарб датується 600 роком після Р.Х. Археологи з Університету Каліфорнії, які проводили розкопки, відносять найстарішу монету до часу Костянтина Великого (306-337). Але скоріш за все, гроші були заховані під час правління імператора Анастасія Нечестивого, що правив з 491 по 518 рік.

Найбільша загадка для вчених – не те коли був захований скарб, а чому досі він не був знайдений. Монети знаходилися всього в декількох сантиметрах від поверхні землі.

Коринфську гавань кілька разів руйнувала стихія, але жителі відновлювали місто з руїн. Однак найбільш руйнівне лихо, що сталося 1500 років тому, змусило жителів покинути місто. Саме тому власник, ймовірно, не повернувся за грошима.

 Фото: "Вокруг света" 

Неподалік від закопаних скарбів археологи виявили залишки римської базиліки, ймовірно, урядової будівлі. Вона була побудована в кінці першого століття, а значить, відноситься до часу заснування колонії Юлієм Цезарем.

Нагадуємо, що українські вчені пояснили звідки взявся "прибулець" з пустелі Атакама.

«Вироки виконувати негайно!...»

22 травня минула 73 річниця оголошення Військовим судом оперативної групи (ВСОГ) «Вісла» перших смертних вироків

Петлюра без бронзи, але у кольорах

Рік 1917-й ще не був роком Симона Петлюри. Незаперечним лідером українського національного руху він став року 1919.

«Люди бігли і голосили: «Навічно!» - спогади спецпоселенки з Полтавщини

Уже 45 років Ольга Янкевич, уродженка Луцька, мешкає на Семенівщині. Проте назавжди запам’ятала січень 1950-го, коли їй із родиною довелося надовго залишити Україну. Її, тоді 9-річну дівчинку, разом із старшою сестрою, мамою і бабусею, комуністична влада зарахувала до «ворогів народу» і виселила на спецпоселення до Сибіру.

Ерцгерцог та шпигун у київській тюрмі. Справа Василя Вишиваного

Вільгельма Габсбурга, або Василя Вишиваного, вже навряд чи можна віднести до незаслужено забутих постатей вітчизняної історії. Фігура австрійського ерцгерцога, який відчув себе українцем, останніми роками привертає чимало уваги. Йому присвячені не лише наукові публікації, а й художній роман та навіть опера на лібрето Сергія Жадана. При цьому якщо про Вільгельма на чолі Українських січових стрільців у 1918-му пишуть багато, то про Вільгельма як київського в’язня 30 років потому – значно менше.