Неандертальці могли вимерти, бо погано спілкувалися — науковці

Вчені встановили, що мозок неандертальців був не менший, ніж у кроманьйонців. Неандертальці мали відносно невеликі відділи мозочку, пов'язані з мовою і соціальним життям.

Це могло бути причиною їхнього вимирання, повідомляє "Газета по-українськи" з посиланням науковий журнал Scientific Reports.

"Ми показали, що мозочок у неандертальців були трохи меншим, ніж у кроманьйонців, особливо з правого боку. Як правило, чим більший мозочок у людини, тим краще розвинені її когнітивні здібності і соціальні навички, в тому числі вміння розмовляти. Ці невеликі відмінності могли зіграти вирішальну роль у вимирання неандертальців", — пише Такеру Акадзава з Технологічного університету Коті, Японія і його колеги.

Різні вчені припускають, що неандертальці могли вимерти 50, 45 або 30 тисяч років тому. Прихильники пізніх дат вимирання неандертальців вважають, що в їх зникнення були замішані наші предки. Вони перемогли у конкурентній боротьбі завдяки більш досконалим знаряддям праці, культурі, мові та більшій всеїдності.

Дослідження показують, що неандертальці вміли говорити й не поступалися кроманьйонцям в умінні виготовляти кам'яні рубила, списи і кістяні інструменти. Це змушує багатьох антропологів сумніватися в цих теоріях.

Недавно вчені виявили, що мозок неандертальців розвивався не так, як нервова система сучасних людей. Акадзава і його колеги припустили, що мозок неандертальців міг бути влаштований зовсім не так, як у кроманьйонців.

Щоб перевірити цю ідею, вчені створили усереднену модель мозку людини і порівняли її із зліпком черепної коробки неандертальця.

Для цього зібрали групу з тисячі добровольців, просвітили їх мозок за допомогою МРТ і потім провели аналогічну процедуру з 24 черепами неандертальців. Отримані знімки вчені об'єднали за допомогою комп'ютерних програм і вирахували типовий об'єм всього мозку в цілому окремих регіонів, в тому числі кори, великих півкуль і мозочка.

Ці дані допомогли вченим зрозуміти, як відмінності у розмірах різних частин мозку впливають на розумові здібності, вміння говорити, глибину пам'яті та інші здібності людей. Як виявилося, мозок неандертальців мав кілька унікальних рис, які робили їх несхожими на наших предків.

Великі півкулі у них були більші, ніж у кроманьйонців, а їх задні і бічні відділи мали дещо іншу структуру. Їхній мозочок був помітно меншим, ніж у сучасних людей, особливо його права половина, пов'язана з мовою та спілкуванням.

Все це говорить про те, що наші предки мали трохи вищий рівень інтелекту, краще говорили і більше спілкувалися один з одним, ніж неандертальці.

Як повідомлялося, археологи знайшли скарби епохи данського короля Гаральда І Синьозубого.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.