Неандертальці могли вимерти, бо погано спілкувалися — науковці

Вчені встановили, що мозок неандертальців був не менший, ніж у кроманьйонців. Неандертальці мали відносно невеликі відділи мозочку, пов'язані з мовою і соціальним життям.

Це могло бути причиною їхнього вимирання, повідомляє "Газета по-українськи" з посиланням науковий журнал Scientific Reports.

"Ми показали, що мозочок у неандертальців були трохи меншим, ніж у кроманьйонців, особливо з правого боку. Як правило, чим більший мозочок у людини, тим краще розвинені її когнітивні здібності і соціальні навички, в тому числі вміння розмовляти. Ці невеликі відмінності могли зіграти вирішальну роль у вимирання неандертальців", — пише Такеру Акадзава з Технологічного університету Коті, Японія і його колеги.

Різні вчені припускають, що неандертальці могли вимерти 50, 45 або 30 тисяч років тому. Прихильники пізніх дат вимирання неандертальців вважають, що в їх зникнення були замішані наші предки. Вони перемогли у конкурентній боротьбі завдяки більш досконалим знаряддям праці, культурі, мові та більшій всеїдності.

Дослідження показують, що неандертальці вміли говорити й не поступалися кроманьйонцям в умінні виготовляти кам'яні рубила, списи і кістяні інструменти. Це змушує багатьох антропологів сумніватися в цих теоріях.

Недавно вчені виявили, що мозок неандертальців розвивався не так, як нервова система сучасних людей. Акадзава і його колеги припустили, що мозок неандертальців міг бути влаштований зовсім не так, як у кроманьйонців.

Щоб перевірити цю ідею, вчені створили усереднену модель мозку людини і порівняли її із зліпком черепної коробки неандертальця.

Для цього зібрали групу з тисячі добровольців, просвітили їх мозок за допомогою МРТ і потім провели аналогічну процедуру з 24 черепами неандертальців. Отримані знімки вчені об'єднали за допомогою комп'ютерних програм і вирахували типовий об'єм всього мозку в цілому окремих регіонів, в тому числі кори, великих півкуль і мозочка.

Ці дані допомогли вченим зрозуміти, як відмінності у розмірах різних частин мозку впливають на розумові здібності, вміння говорити, глибину пам'яті та інші здібності людей. Як виявилося, мозок неандертальців мав кілька унікальних рис, які робили їх несхожими на наших предків.

Великі півкулі у них були більші, ніж у кроманьйонців, а їх задні і бічні відділи мали дещо іншу структуру. Їхній мозочок був помітно меншим, ніж у сучасних людей, особливо його права половина, пов'язана з мовою та спілкуванням.

Все це говорить про те, що наші предки мали трохи вищий рівень інтелекту, краще говорили і більше спілкувалися один з одним, ніж неандертальці.

Як повідомлялося, археологи знайшли скарби епохи данського короля Гаральда І Синьозубого.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.