Ряд замків Львівщини хочуть передати МінКульту

У Львівській обласній раді знову заговорили на тему зміни власності на замки. Приводом до цього став лист генерального директора Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Возницького Тараса Возняка на адресу керівництва обласної ради.

Про це 8 травня 2018 року повідомила член комісії з питань культури та історико-культурної спадщини облради, депутат від ВО "Свобода" Мирослава Бабінська, передає видання "Вголос".

Підгорецький замок. Фото: видання "Вголос"

 

За її словами, на засіданні комісії не було ухвалено рішення з приводу листа директора галереї, однак зрозуміло, що керівництво установи не відмовилося від задуму оформити замки в комунальну власність.

"Текст звернення незрозумілий, зокрема прохання до голови облради "ініціювати спільно з облдержадміністрацією передачу цілісних архітектурних комплексів замків до сфери управління Міністерства культури".

Як може обласна рада ініціювати передачу того, що не є в її власності? Ймовірно, за цим приховується схема майбутнього привласнення цих пам’яток", - зазначила Мирослава Бабінська.

 Мирослава Бабінськавидання "Вголос"

Комісія вирішила провести виїзне засідання з цього приводу, зокрема відвідати кожен об’єкт, про який йдеться в листі.

Нагадуємо, що раніше до порядку денного сесії Львівської облради вносили питання "Про оформлення права власності на об’єкти культурної спадщини", яке передбачало передачу у власність громад національних пам’яток.

У проекті рішення йшлося, щоб на звернення Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Г. Возницького оформити право спільної власності територіальних громад Львівської області в особі Львівської обласної ради на такі об’єкти: Каплиця Боїмів у Львові, башта Святодухівської церкви, будівлі Олеського, Золочівського, Підгорецького замків.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.