Спецпроект

Каназас визнав Голодомор 1932-1933 років в Україні геноцидом

Ще один штат Сполучених Штатів Америки визнав Голодомор 1932-33 років в Україні геноцидом українського народу.

Прокламацію, яка проголошує 2018 рік роком пам'яті жертв цієї трагедії в Канзасі, підписав губернатор штату Джефф Кольєр – повідомляє посольство України в США.

 

Як зазначається в повідомленні, завдяки спільним зусиллям українських дипломатів в США та американських українців Канзас став 10 штатом, який визнав Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу.

Нагадуємо, що за інформацією посольства України в США, окрім Канзасу, Голодомор в Україні визнано геноцидом у дев'яти штатах: Вашингтоні, Вісконсині, Іллінойсі, Массачусетсі, Мічигані, Нью-Джерсі, Нью-Йорку, Орегоні та Пенсильванії.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну

«Західні Креси»: українська спадщина східних земель III Речі Посполитої

На значній частині східних земель III Речі Посполитої протягом століть розвивалися українська культура і мова. Нині польське суспільство часто не бачить або недооцінює українського виміру культурної спадщини цих земель.

Знайти місце для шляхти в українській історії. Візія оптимістична

Події середини XVII cт., що кардинально змінять українську історію, ми оцінюємо через кілька століть потому. Знаємо, як струсонуть вони Річ Посполиту та світ навколо неї; знаємо, до яких наслідків призведуть. Їх учасники, проте, таких знань не мали, вони діяли так, як диктувала їм тогочасна система цінностей. Цінності ж залежали від того, до якого стану людина належала, в якій частині держави жила, в якій родині народилася й чим у житті займалася. Додаймо, що історія – це не хімічний дослід, де всі елементи зважено й пораховано. Тож ми можемо хіба що здогадуватися, якого елементу виявилося забагато, а якого – забракло, щоб на позір стабільний світ злетів у повітря