АНОНС: Лекція "Вояк яничарського корпусу середини XVII століття"

У Києві розкажуть та покажуть як виглядали вояки особистих підрозділів володаря Оттаманської Порти.

Про це повідомляє Історичний фестиваль "Цивілізація".

 

Піхотні підрозділи війська султанів були одним із важливих інструментів для нових територіальних завоювань та підтримки могутності Оттаманської Порти, а яничарські підрозділи "яничері очагі" становили ядро військ "капікулу" ("рабів палацу") – особистих підрозділів володаря.

Хоча в XVII столітті пік могутності та слави Оттоманської імперії вже минув, проте її військова міць дозволяла перемагати ворогів та тримати у постійній напрузі сусідів.

Слухачі матимуть нагоду дізнатися про історію створення яничарського війська, а також ознайомитися із реконструкцією строїв, зброї та предметів побуту представника найбільш впізнаваних вояків Сходу, які в XVII столітті були не лише ворогами, а й іноді союзниками козацьких військ.

ЛекторСвятослав Кузьмич, реконструкціяОлександр Клєпінін. Військово-історична група "49-та орта джемаат" (м. Київ).

"49-та орта "джемаат" яничарського корпусу належала до найстаріших підрозділів і, крім участі у постійних бойових діях, формувала гарнізони різних фортець на теренах Оттаманської Порти, зокрема в місті Кам’янець-Подільський після його захоплення султаном у 1672 році.

Проект "Дні військово-історичної реконструкції в НМІУ" – це лекторій інтерактивного формату про побут, обладнання, зброю, уніформу та життя війська в різні історичні періоди – від античності до Другої світової війни.

Учасники проекту – відомі фахівці з військово-історичної реконструкції, воєнної історії, історики костюму та зброї, учасники військово-реконструкторського руху.

Захід проходить за підтримки Національного Музею Історії України – НМІУ, проекту Likбез. Історичний Фронт, та Історичного фестивалю "Цивілізація".

Час: 13 травня, неділя, 14.00

Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2

Вартість квитка до музею на лекцію – 30 грн.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.