АНОНС: У колишньому будинку НКВД в Києві відкриють виставку про Великий терор у Білорусі

У Києві відкриється документально-мистецька виставка про "Великий терор" в Білорусі "Правда про Куропати. Факти, документи, свідчення". Це відбудеться в колишньому приміщенні Київського обласного управління НКВД, що на Липках.

Про це "Історичній правді" повідомили в Українському інституті національної пам'яті. 

Виставка складається із 17 банерів, в яких йдеться про трагедію білоруського народу – поховання в Куропатах, що біля Мінська. 

 

Правда про Куропати відкрилася в 1988 році. Археолог Зенон Позняк та інженер Євген Шмигальов зібрали факти, спогади свідків і надрукували статтю "Куропати — дорога смерті". У ній було доведено, що в лісовому урочищі площею більш як 26 гектарів на північно-східній околиці Мінська в 30-ті роки совєцькі органи безпеки розстріли сотні тисяч мирних людей.

Сліди злочинів ховали. Через урочище проклали магістральний газопровід високого тиску, побудували, а потім розширили Мінську кільцеву автодорогу, в лісовому масиві розкопали і, очевидно, ексгумували багато з виявлених на сьогодні поховань.

Тільки через п’ять років після відкриття Куропат держава під тиском громадськості надала їм статус історично-культурної пам’ятки міжнародного значення. І тільки через 16 років затвердила межі зон охорони. Однак ці межі неухильно скорочуються через ставлення влади до пам’ятки.

Куропати взагалі не згадуються у шкільних підручниках історії Білорусі, хоча це національна трагедія, відома всьому цивілізованому світу. В урочищі зафіксовано десятки випадків вандалізму, однак правоохоронні органи жодного разу не затримали злочинців.

А коли у 2008 році це здійснили громадські активісти, злочинці залишилися непокараними. У 1989 році білоруський уряд прийняв постанову про зведення в Куропатах пам’ятника, але постанова не виконана і до сьогодні. 

Люди самі вшановували в Куропатах пам’ять жертв НКВД, в тому числі своїх дідів і батьків, місце поховання яких невідоме. Білоруська громада не раз зупиняла намагання забудовників та влади знищити пам’ять про трагедію та домоглася включення в охоронну зону Куропат "Дороги смерті", якою в 1930-і роки людей везли в "чорних воронках" на розстріл.

В урочищі стоять сотні хрестів, поставлених людьми з усієї Білорусі. Меморіальний камінь в Куропатах поставили білоруські євреї, є хрест пам’яті від поляків, стоїть пам’ятник від американського народу — меморіальна лава, яку передав президент США Білл Клінтон.

Учасники відкриття:

Володимир В’ятрович – історик, Голова Українського інституту національної пам’яті.

Марат Горевой – журналіст, співавтор виставки.

Вацлав Арешка – культуролог, громадський діяч, співавтор виставки.

Генадь Драздов – експерт, громадський діяч, співавтор виставки.

18 травня,13.00

Місце: Київ, вул. Липська, 16 (Біла зала)

Організатори: Громадянська ініціатива "Експерти в оборону Куропат", Український інститут національної пам’яті.

Вхід вільний.

«Сувенір» для засновника Служби безпеки ОУН Миколи Лебедя

До постаті засновника, організатора і першого керівника Служби безпеки (СБ) ОУН Миколи Лебедя була прикута особлива увага органів КГБ. Навіть коли він опинився далеко за океаном, у США, до нього намагалися підіслати агентів, дізнатися про його погляди, вивідати плани, вчинити гучну провокацію і навіть мали намір за його допомогою реанімувати пошуки золота ОУН, закопаного у прикарпатських лісах.

Леся Гасиджак: «Пам’ятання минулого робить нас українцями»

Публічне інтерв’ю з Лесею Гасиджак, очільницею Музею Голодомору, у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.