У Херсоні визначили переможців конкурсу про визвольну боротьбу українців і кримських татар

Призерів визначила конкурсна комісія, що засідала в приміщенні Меджлісу в Херсоні.

Літературний конкурс має назву "Історичні паралелі" і присвячений боротьбі українського і кримськотатарського народів за незалежність і суверенітет проти імперської Росії та тоталітарного режиму СРСР, повідомляє "Радіо Куреш".

Свої твори на цю тему надсилали школярі старших класів і студенти Херсона й Автономної Республіки Крим.

"Роботи за своїм змістом значно насиченіші й осмисленіші. Цього року ми розширили історичний діапазон: ми взяли першу анексію Криму, період козаччини. Ці компоненти, очевидно, зіграли свою роль. Адже на прикладі першої анексії Росією Криму видно паралелі із сьогоднішнім днем. І діти це відчувають", – розповів Ібрагім Сулейманов, голова конкурсної комісії та голова Херсонського міського Меджлісу.

Організатори розповідають, що за чотири роки в конкурсі взяло участь декілька сотень учасників. Багато учасників конкурсу цього річ із самого Херсона. Однак, на жаль, із окупованого Криму вперше не надійшло жодної роботи.

Призові місця розподілилися так:

Перше місце – Денис Кучера, Чистопільська ЗОШ Верхньорогачинського району Херсонської області.

Друге – Лія Мотречко, Херсонський академічний лідцей ім. О. Мішукова при Херсоноському державному університеті.

Третє – Найле Бешхадем, Новоолексіївська ЗОШ № 2, Генічеського району Херсонської області.

На переможців чекають дипломи та призи.

Нагородження відбудеться 17 травня в Херсоні. Після церемонії розпочнеться урок пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу і показ фільму "Чужа молитва" (режисер Ахтем Сеїтаблаєв).  Фільм розповідає про молоду кримськотатарську дівчину Саїде Арифову, яка під час Другої світової війни, ризикуючи власним життям, врятувала 88 єврейських дітей-сиріт.

Конкурс "Історичні паралелі" відбувається за підтримки Меджлісу кримськотатарського народу.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".