У Тернополі відкрили виставку про ЗУНР

Учасники війни на Донбасі стали в один ряд із вояками Галицької Армії.

Про це повідомляє "Вголос".

 Фото: "Вголос"

У виставці представлено 13 стендів, які розкривають історію ЗУНР. Особливу увагу приділено постатям та подіям, які стосуються Тернопільщини.

На презентацію виставки прийшли учні та вчителі шкіл Тернополя. Співавтор виставки, історик Іван Янюк зазначив, що в Українському Домі вона діятиме до 1 червня, а вподальшому її показуватимуть у навчальних закладах Тернопільщини.

Співавтор виставки, історик Михайло Галущак зазначив, що серед творців і провідних діячів ЗУНР було багато знаних уродженців Тернопільщини, зокрема Сидір Голубович (прем’єр-міністр ЗУНР) та Олександр Барвінський (міністр освіти та віровизнання ЗУНР).

Герб республіки галичан намалював та придумав тернополянин, студент Тернопільської гімназії Олег Лошнів. На території області розпочалась найуспішніша військова операції галичан – Чортківська офензива.

Останній стенд виставки має назву "Галичани у боротьбі за Україну у ХХ – початку ХХІ ст.". Серед розміщених на стенді фото є і світлина бійця "Легіону свободи", відомого тернополянина, якого вже немає з нами – Володимира Стаюри.

Цим стендом ми намагались показати, що боротьба українців за свою незалежність продовжується і одними з її активних учасників є саме тернополяни", - зазначив історик.

Читайте також:

"Віроломство генерала Галлера…". Чи був дозвіл на використання "Блакитної армії" проти українців?

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.