АНОНС: Лекція "Маленька професорівна"

У Києві говоритимуть про Катерину Михайлівну Грушевську – знану дослідницю, зірку першої величини української науки.

Про це повідомляє Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського.

 

"Викапаний Татусь", – так говорили про Катерину, Кулюню Грушевську. Вона займалась наукою, досліджувала фольклористику та первісну культуру, перекладала з європейських мов та працювала в закордонних наукових установах.

Вона повірила політиці українізації та повернулась розвивати українську науку. Загинула, відбуваючи покарання у трудових таборах, за звинуваченням в антирадянській діяльності.

Культурний Декрет – проект групи Київ дружній до батьків і малюків – Kyiv Baby/Parent Friendly Places , створений для мистецького дозвілля батьків з дітьми віком від 0 до 3 р.

Час: 26 травня, субота, 11.00

Місце: Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського, вул. Паньківська. 9

Кількість місць обмежена. ОБОВ'ЯЗКОВА попередня реєстрація.

Вартість – 40 грн. з дорослого

Контакт: (044) 288 28 82

Читайте також:

Найдорожча Кулюня. Найбільше кохання Михайла Грушевського

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".