АНОНС: Лекція "Маленька професорівна"

У Києві говоритимуть про Катерину Михайлівну Грушевську – знану дослідницю, зірку першої величини української науки.

Про це повідомляє Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського.

 

"Викапаний Татусь", – так говорили про Катерину, Кулюню Грушевську. Вона займалась наукою, досліджувала фольклористику та первісну культуру, перекладала з європейських мов та працювала в закордонних наукових установах.

Вона повірила політиці українізації та повернулась розвивати українську науку. Загинула, відбуваючи покарання у трудових таборах, за звинуваченням в антирадянській діяльності.

Культурний Декрет – проект групи Київ дружній до батьків і малюків – Kyiv Baby/Parent Friendly Places , створений для мистецького дозвілля батьків з дітьми віком від 0 до 3 р.

Час: 26 травня, субота, 11.00

Місце: Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського, вул. Паньківська. 9

Кількість місць обмежена. ОБОВ'ЯЗКОВА попередня реєстрація.

Вартість – 40 грн. з дорослого

Контакт: (044) 288 28 82

Читайте також:

Найдорожча Кулюня. Найбільше кохання Михайла Грушевського

Метро “Дорогожичі” чи “Бабин Яр”: інтелектуали про ідею перейменування станції

У зв’язку з активним громадським обговоренням ініціативи щодо перейменування станції “Дорогожичі” Київського метрополітену на “Бабин Яр” співробітники Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства звернулися до авторитетних українських митців, істориків, журналістів та громадських діячів із проханням висловити своє ставлення до цієї ідеї.

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб