Спецпроект

У галереї Сенату Бразилії демонстрували виставку про Голодомор

Біля 60 тисяч осіб побачили виставку "Україна. 1932-1933: геноцид голодом", яка експонувалась у Сенаті Бразилії до вшанування 85-х роковин Голодомору.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 Фото: сайт Сенату Бразилії

15 стендів, встановлених в галереї Сенату, показали історичний контекст і наслідки програми реорганізації сільського господарства совєтських держав під час правління Йосипа Сталіна, який убив мільйони українців. Виставка була відкрита для загального перегляду з 9 до 18 травня.

Виставка "Україна. 1932-1933: геноцид голодом" створена Українським інститутом національної пам’яті і за допомогою Посольства України у Бразилії була перекладена португальською.

Проведення виставки є ініціативою Кабінету сенатора Альваро Діаса та Посольства України в Бразилії.

На відкритті були Сенатор Жозе Медейрос та Посол України у Бразилії Ростислав Троненко, посли Німеччини та Грузії, Тимчасовий повірений у справах Японії, дипломати Швейцарії, Голландії, Ірану, Куби, Азербайджану, військовий аташе, генерал ЗС Перу та співробітники аташату а також співробітники обох палат Національного Конгресу Бразилії. Українську громаду Бразилії представляв Почесний консул України в м.Сан-Паулу, Перший заступник Голови Українсько-Бразильської Центральної Репрезентації Жорже Рибка.

 Ростислав Троненко.  Фото: сайт Сенату Бразилії

Як зазначив Посол Ростислав Троненко, Голодомор вже визнали десятки країн, а також низка міських рад та бразильських законодавчих асамблей.

"Наша громада тепер має більш ніж 1 мільйон нащадків по всій Бразилії, які з нетерпінням чекають позиції Бразилії щодо визнання Голодомору геноцидом або злочином проти людства", - наголосив Посол.

Як розповів заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак, робота над інформаційно-просвітницькими стендами "Україна 1932-1933: геноцид голодом" була розпочата УІНП у 2017 році.

"Мета – познайомити світову громадськість із злочином геноциду, який був вчинений комуністичним тоталітарним режимом проти українців у 1932-1933 роках. На сьогодні, крім португальського, уже створений і переданий в електронній формі українському МЗС англомовний варіант, готуються постери ще кількома мовами.

Віримо, що ця фото-документальна виставка, яка ґрунтується на останніх наукових дослідженнях та архівних документах і фотографіях, дозволить світу краще зрозуміти ту трагедію, яку пережила Україна,"- зазначив Володимир Тиліщак.

Нагадуємо, що штат США Міссурі визнав Голодомор генодицом проти українців.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.