У Полтаві розгорівся скандал через акцію “Безсмертний полк”. ДОКУМЕНТ

У школи Полтави надійшов лист щодо "забезпечення явки учнів" на акцію “Безсмертний полк” із нагоди 9 травня. Ці вимоги висунуло керівництву шкіл Управління освіти Полтавського міськвиконкому.

Боєць Національної гвардії України Олександр Хаджинов на своїй сторінці у "Фейсбуці" розмістив відповідний документ за підписом заступниці керівника управління освіти в Полтаві Наталії Дорохової, передає сайт "Полтава365".

 

Репетицію акції планують провести 7 травня — учні будуть нести портрети у супроводі вчителів.

До слова, акція "Безсмертний полк" стала масово використовуватися під час святкування Дня Перемоги у Росії як ідеологія "путінського режиму".

Полтавці обурулися діями освітянки: під час інформаційного та збройного протистояння з Російською Федерацією є неприпустимим підігравати пропаганді ворога, пише депутат міської ради Юліан Матвійук.

Відповідні листи депутат міськради надіслав до СБУ та Головне Управління Нацполіції в Полтавській області.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.