Українці, які в лавах об’єднаних націй перемогли агресора. ВІДЕО

Воїни АТО, громадські діячі, священнослужитель знялися у коротких відеороликах, де розповідають про українців, які перебували у лавах об’єднаних націй і перемогли агресора.

Відеоматеріали створені в рамках інформаційної кампанії до Дня пам’яті та примирення 8 травня – повідомляє УІНП.

 

Від 2014 року Україна згадує всіх співвітчизників, які воювали у лавах різних армій проти агресора впродовж Другої світової війни 1939-1945 років. Символом пам'яті є український традиційний та європейський знак – червоний мак.

Цього року 14 коротких відеороликів було розроблено Міністерством інформаційної політики України за участі Українського інституту національної пам’яті. Усі відеороботи об’єднує спільне гасло: "Українці в лавах об’єднаних націй перемогли агресора. Пам'ятаємо. Перемагаємо".

"Нам важливо було вшанувати цього дня і українців, котрі боролися проти агресора на всіх фронтах другої світової війни – від Атлантики до Тихого океану.

Водночас ми нагадали про тих героїв, хто захищає нашу і свободу Європи від агресора сьогодні", - коментує державний секретар Міністерства інформаційної політики України Артем Біденко.

Про українців, які окрім Червоної армії боролися із нацистами у військах Британської співдружності, США, Франції, Польщі у відеороликах розповідають їх сучасники.

Наприклад, про Майкла Стренка розповідає офіцер Влад Волошин, якій піднімав прапор України над Слов’янськом.

Майкл Стренк під час Другої світової війни брав участь у Битві за острів Іводзіму – однієї із найзапекліших битв на Тихому океані. Коли гора Сурібаті нарешті опинилася під контролем американців, Стренк очолив місію підняття прапора перемоги на вершині гори. За тиждень, у березні 1945-ого, він загинув.

Серед історій є розповідь про українця Олексія Береста, який 30 квітня 1945 року був одним із тих, хто підняв прапор перемоги над Райхстагом. До кінця війни із нацизмом лишалися лічені дні. Для глядачів про це розповідає Іван Журавльов, військовий, який піднімав прапор України над Слов’янськом.

"Ми згадуємо про всіх, хто поклав на вівтар своє життя заради перемоги над нацизмом. Про тих, хто боровся у лавах Червоної армії, арміях союзників та в УПА. Про в’язнів концтаборів, які вже не змогли вдихнути подиху свободи і про тих, хто пережив це пекло", - розповідає консультант проекту, керівник академічних програм ЦДВР Володимир Бірчак.

Також у роликах йдеться про українське духовенство, яке проявило "людяність у безодні пекла". Черниця Олена Вітер стала першою представницею України, ім’я якої знаходиться в саду праведників народів світу в Ізраїлі. Греко-католицький владика Андрей Шептицький разом зі своїм братом Климентом врятували від Голокосту близько 300 євреїв.

Автори відеороликів згадують і про тих українців, які опинилися у таборах для переміщених осіб та не бажали повертатися в "країну рад". Нерідко допомагали їм у цьому англійські, канадійські та американські українці.

Однією із них була військова – Анна Храплива, яка пройшла Другу світову війну в лавах канадського війська, а після війни допомагала тисячам "переміщених" уникнути повернення до тоталітарного Союзу.

"Ми пам’ятаємо, що у 1945-у українці в лавах об’єднаних націй перемогли агресора. Ми пам’ятаємо сьогодні про тисячі українських військових, які захищають нашу свободу та ідентичність на Сході.

І ми переможемо у війні з цим злом. Бо тільки там де пам'ятають загиблих є ті хто захищає живих", - коментує Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Окрім відеоробіт, Міністерство інформаційної політики України за участі Українського інституту національної пам’яті розробили аудіоролики та соціальну рекламу з історіями про українців, які перебували у лавах об’єднаних націй і перемогли агресора.

Аудіоролики доступні за посиланням.

Усі 14 відеороликів доступні на Ютуб-каналі.

Ідея та концепція відеороликів: ReputationLab (підрозділ КА "Комунікаційні і консалтингові групи").

Відео-виробництво: студія Yes-FX production (підрозділ КА "Комунікаційні і консалтингові групи").

Нагадуємо, що 8 травня у Києві відкрили виставку про українців у таборах Третього Райху.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.