Українці, які в лавах об’єднаних націй перемогли агресора. ВІДЕО

Воїни АТО, громадські діячі, священнослужитель знялися у коротких відеороликах, де розповідають про українців, які перебували у лавах об’єднаних націй і перемогли агресора.

Відеоматеріали створені в рамках інформаційної кампанії до Дня пам’яті та примирення 8 травня – повідомляє УІНП.

 

Від 2014 року Україна згадує всіх співвітчизників, які воювали у лавах різних армій проти агресора впродовж Другої світової війни 1939-1945 років. Символом пам'яті є український традиційний та європейський знак – червоний мак.

Цього року 14 коротких відеороликів було розроблено Міністерством інформаційної політики України за участі Українського інституту національної пам’яті. Усі відеороботи об’єднує спільне гасло: "Українці в лавах об’єднаних націй перемогли агресора. Пам'ятаємо. Перемагаємо".

"Нам важливо було вшанувати цього дня і українців, котрі боролися проти агресора на всіх фронтах другої світової війни – від Атлантики до Тихого океану.

Водночас ми нагадали про тих героїв, хто захищає нашу і свободу Європи від агресора сьогодні", - коментує державний секретар Міністерства інформаційної політики України Артем Біденко.

Про українців, які окрім Червоної армії боролися із нацистами у військах Британської співдружності, США, Франції, Польщі у відеороликах розповідають їх сучасники.

Наприклад, про Майкла Стренка розповідає офіцер Влад Волошин, якій піднімав прапор України над Слов’янськом.

Майкл Стренк під час Другої світової війни брав участь у Битві за острів Іводзіму – однієї із найзапекліших битв на Тихому океані. Коли гора Сурібаті нарешті опинилася під контролем американців, Стренк очолив місію підняття прапора перемоги на вершині гори. За тиждень, у березні 1945-ого, він загинув.

Серед історій є розповідь про українця Олексія Береста, який 30 квітня 1945 року був одним із тих, хто підняв прапор перемоги над Райхстагом. До кінця війни із нацизмом лишалися лічені дні. Для глядачів про це розповідає Іван Журавльов, військовий, який піднімав прапор України над Слов’янськом.

"Ми згадуємо про всіх, хто поклав на вівтар своє життя заради перемоги над нацизмом. Про тих, хто боровся у лавах Червоної армії, арміях союзників та в УПА. Про в’язнів концтаборів, які вже не змогли вдихнути подиху свободи і про тих, хто пережив це пекло", - розповідає консультант проекту, керівник академічних програм ЦДВР Володимир Бірчак.

Також у роликах йдеться про українське духовенство, яке проявило "людяність у безодні пекла". Черниця Олена Вітер стала першою представницею України, ім’я якої знаходиться в саду праведників народів світу в Ізраїлі. Греко-католицький владика Андрей Шептицький разом зі своїм братом Климентом врятували від Голокосту близько 300 євреїв.

Автори відеороликів згадують і про тих українців, які опинилися у таборах для переміщених осіб та не бажали повертатися в "країну рад". Нерідко допомагали їм у цьому англійські, канадійські та американські українці.

Однією із них була військова – Анна Храплива, яка пройшла Другу світову війну в лавах канадського війська, а після війни допомагала тисячам "переміщених" уникнути повернення до тоталітарного Союзу.

"Ми пам’ятаємо, що у 1945-у українці в лавах об’єднаних націй перемогли агресора. Ми пам’ятаємо сьогодні про тисячі українських військових, які захищають нашу свободу та ідентичність на Сході.

І ми переможемо у війні з цим злом. Бо тільки там де пам'ятають загиблих є ті хто захищає живих", - коментує Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Окрім відеоробіт, Міністерство інформаційної політики України за участі Українського інституту національної пам’яті розробили аудіоролики та соціальну рекламу з історіями про українців, які перебували у лавах об’єднаних націй і перемогли агресора.

Аудіоролики доступні за посиланням.

Усі 14 відеороликів доступні на Ютуб-каналі.

Ідея та концепція відеороликів: ReputationLab (підрозділ КА "Комунікаційні і консалтингові групи").

Відео-виробництво: студія Yes-FX production (підрозділ КА "Комунікаційні і консалтингові групи").

Нагадуємо, що 8 травня у Києві відкрили виставку про українців у таборах Третього Райху.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".