АНОНС: У Києві презентують книгу про Кенгірське повстання

Під час Книжкового Арсеналу відбудеться презентація книги про історію повстання в’язнів ГУЛАГу біля селища Кенгір у Казахстані.

Автором книги "Карлаг. Кенгірське повстання" є Турганбек Алланіязов, науковим редактором українського перекладу та авторкою передмови – співробітниця Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук Леся Бондарук.

 

Кенгірське повстання – це повстання в’язнів 3-го відділення Степового табору МВС СРСР, яке відбувалось 16 травня–26 червня 1954 р.

Автором ідеї книг "Карлаг. Кенгірське повстання" та "Нариси Степового табору МВС СРСР (1948-1956 рр.)", які будуть презентувати, є науковий керівник проекту "Карлаг: пам’ять в ім’я майбутнього" Нурлан Дулатбеков.

Презентовані книги – це спільний проект Посольства України в Республіці Казахстан та Карагандинського обласного Товариства української мови імені Тараса Шевченка "Рідне слово", здійснений в рамках виконання Плану заходів Міністерства закордонних справ України на 2017 р. з реалізації бюджетної програми №1401110 щодо підтримки зв’язків з українцями, що проживають за межами України.

У дискусії візьмуть участь:

Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті

Леся Бондарук, кандидат історичних наук,

Володимир Джиджора, Тимчасовий повірений у справах України в Республіці Казахстан,

Нурлан Дулатбеков, доктор юридичних наук, автор наукового проекту "Карлаг: пам’ять в ім’я майбутнього", в межах якого було опубліковано понад 20 книг, присвячених історії Карагандинського табору і ГУЛАГу,

Турганбек Алланіязов, кандидат історичних наук, дослідник історії антирадянських повстань у Центральному Казахстані.

Модератором зустрічі буде письменниця і видавець Марина Гримич.

Час: 1 червня, п’ятниця, 12.00

Місце: Книжковий Арсенал, вул. Лаврська 10-12, Зал "Папір"

Читайте також:

Восьмий "Книжковий арсенал". РОЗКЛАД "ІСТОРИЧНИХ" ПОДІЙ

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.