У Житомирі з'явиться пам’ятник Бандері. ФОТО

Монумент встановлять наступного року – до 110-тої річниці з дня народження провідника ОУН.

Минулого тижня у Житомирі містобудівна рада ухвалила рішення про встановлення пам’ятника провіднику Організації українських націоналістів Степану Бандері на перехресті вулиць Театральної та Великої Бердичівської – повідомляє УНІАН.

Проект пам'ятника. Фото: УНІАН

У Департаменті містобудування Житомирської міської ради, рішення ухвалено більшістю голосів.

 Проект пам'ятника. Фото: УНІАН

На засіданні містобудівної ради ініціатори встановлення пам'ятника, відомі скульптори Олег Пінчук і Володимир Шолудько представили майбутній проект.

Нагадуємо, що у Києві невідомі понівечили банер про Степана Бандеру.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.