АНОНС: Журналістів запрошують на міжнародний воркшоп "Архіви КГБ для медіа"

Команда Центру досліджень визвольного руху запрошує журналістів українських, чеських, польських та словацьких редакцій до роботи над міжнародним проектом про доступ до архівів КГБ.

Архіви можуть бути ефективним інструментом для протидії fake news та пропаганді, які використовуються у гібридній війні. Також медіа допомагають популяризувати доступ до відкритих архівів, в яких зберігаються багато історій та готових інфоприводів для медійних матеріалів.

Ким працювали репресовані? В яких будинках вони жили та про що писали у листах? Як у Радянському Союзі організовували та згортали студентські страйки? Хто стояв за дипломатичними скандалами? Скільки вартували доноси? Німфоманія, секс-шпіонаж, бітломанія, рух хіппі, заборонена література — у фокусі спецслужб перебувало багато сфер життя.

 

Організатори запрошують до участі журналістів, яким буде цікаво навчитись працювати з архівними матеріалами та створити проект на їх основі (статтю, лонгрид, візуалізацію даних, подкаст, відео і т.д. — формат на розсуд учасників).

Зі свого боку організатори обіцяють:

  • організувати навчання, як працювати з документами (триденний воркшоп з 6 по 8 липня)

  • показати приклади різних медійних проектів на основі архівів КҐБ;

  • допомогти з пошуком матеріалів та контактуємо з експертами, які можуть проконсультувати щодо конкретних тем;

  • організувати візити до відповідних архівів ;

  • надати навчальні матеріали та видати посібник про те, як журналістам працювати з архівними документами.

Журналісти в рамках проекту мають підготувати щонайменше один матеріал (у темах і фокусах не обмежуємо). Кінцевий термін публікації проектів — кінець вересня 2018 року.

Учасників воркшопу заохочують працювати над проектами у співавторстві.

Проект має дві частини: українську та міжнародну. Міжнародна частина передбачає, що українець та іноземець (поляк, чех чи словак) обов’язково працюватимуть над обраною темою спільно. Співпраця можлива між різними видами медіа, тому формати можуть відрізнятись.

По завершенню матеріал має бути опублікований/оприлюднений мовами країн учасників.

Для участі у воркшопі потрібно заповнити реєстраційну форму. Кінцевий строк: 22 червня. 

Якщо вам потрібно більше деталей, пишіть: history@cdvr.org.ua

Проект став можливим завдяки підтримці Чеського посольства у Києві у рамках програми "Transition", а також Вишеградського фонду.

Нагадаємо, що у 2015 році прийняли закон про відкритий доступ до архівів КҐБ разом з іншими декомунізаційними законами. Тепер, щоб переглянути документи, не треба мати просити довідку від університету чи шукати підтвердження родинних зв’язків. Копіювання чи фотографування документів також безкоштовне.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.