71 учасника боїв на Лисоні перепоховали в Бережанах. ФОТО, ВІДЕО

19 червня в Бережанах Тернопільської області перепоховали останки 71 солдата, загиблого під час Першої світової війни.

Рештки вояків Цісарсько-королівської армії Австро-Угорщини, Німецької кайзерівської та Російської імператорської армій ексгумували 2017року на горі Лисоня, повідомив відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті Святослав Шеремета на своїй сторінці у "Фейсбуці".

 

Ексгумаційні роботи проводили меморіально-пошуковий центр "Доля", Подільська археологія та Тернопільський обласний центр охорони пам’яток історії та культутри.

Перепоховали загиблих на меморіальному кладовищі жертв Першої світової війни, яке впорядковували протягом двох тижнів.

 

Перепоховання відбувалося з дотриманням церемоніалу – для цього зібралися 50 українських військових.

Церемонію відвідали представники німецької та австрійської сторін.

 

Детальніше в сюжеті Тернопільського телебачення:

Нагадуємо, що лекція "Перша світова війна в українській літературі" відбудеться вже 21 червня.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.