71 учасника боїв на Лисоні перепоховали в Бережанах. ФОТО, ВІДЕО

19 червня в Бережанах Тернопільської області перепоховали останки 71 солдата, загиблого під час Першої світової війни.

Рештки вояків Цісарсько-королівської армії Австро-Угорщини, Німецької кайзерівської та Російської імператорської армій ексгумували 2017року на горі Лисоня, повідомив відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті Святослав Шеремета на своїй сторінці у "Фейсбуці".

 

Ексгумаційні роботи проводили меморіально-пошуковий центр "Доля", Подільська археологія та Тернопільський обласний центр охорони пам’яток історії та культутри.

Перепоховали загиблих на меморіальному кладовищі жертв Першої світової війни, яке впорядковували протягом двох тижнів.

 

Перепоховання відбувалося з дотриманням церемоніалу – для цього зібралися 50 українських військових.

Церемонію відвідали представники німецької та австрійської сторін.

 

Детальніше в сюжеті Тернопільського телебачення:

Нагадуємо, що лекція "Перша світова війна в українській літературі" відбудеться вже 21 червня.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.