АНОНС: Київ побачить прем'єру історичного перформансу про доньку Анни Київської

21 червня в Києві відбудеться прем'єра історичного перформансу "Едігна. Донька Анни Київської і Генріха І. Початок славного служіння" про неймовірне та маловідоме життя онуки Великого князя Київського Ярослава Мудрого.

На внутрішньому подвір’ї Міністерства відбудеться традиційний четвертий МЗС Open Air 2018. 

Цього разу в фокусі уваги вшанування європейської історичної спадщини України, а також тематика гендерної рівності і, зокрема, ролі жінки в суспільстві в історичній перспективі. 

 

Партнером цьогорічного МЗС Open Air є Міжнародний фестиваль мистецтв "Anne de Kyiv Fest" з прем’єрою історичного перформансу "Едігна. Донька Анни Київської і Генріха І. Початок славного служіння".

Над проектом працювали: Ірма Вітовська-Ванца, Анастасія Блажчук, Андрієй Єрмоленко, Олександр Ірванець, Федір Баландін, Федір Стригун, Остап Ступка, Олексій Березюк, Євген Нищук, Тарас Компаніченко, Іван Небесний, Іван Рябчієй, Олег Грищенко, Станіслав Кушпітовський, Костянтин Скритуцький, Дмитро Чистяк, Роман Швед та інші. 

21 червня, 20.00 (початок офіційної частини - 19.30)

Місце: Київ, Михайлівська площа,  1 (внутрішнє подвір’я МЗС).

Вхід вліьний.

Орієнтовна тривалість заходу – 1,5 години. Кількість посадкових місць обмежена, але є можливість переглядати виставу стоячи. 

Читайте також:

Не тільки Анна! Чому Україна мусить поставити питання про всю старокиївську спадщину

У Києві відкрили пам'ятник королеві Франції Анні Ярославні. ФОТО, ВІДЕО

 "Анна Київська" та "Ярослав Мудрий" на вулицях Києва

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.