Львівську міськраду пікетували проти забудови колишнього Шталагу-328. ФОТО, ВІДЕО

21 червня Львівську міську раду пікетували активісти через те, що депутати та чиновники дозволили забудувати Львівську цитадель.

На цьому місці під час Другої світової війни був табір для військовополонених "Шталаг-328", повідомляє кореспондент "Вголосу".

Активісти стверджують, що неприпустимо забудовувати територію, де у 1941-1944 роках загинуло понад 140 тисяч військовополонених українців, поляків, бельгійців та французів.

Більше фото дивіться на сайті "Вголосу"

Пікетувальники перед Ратушею розмістили символічний будмайданчик, який після акції зруйнували, заявивши, що вони не допустять будівництва "на кістках"

Як повдомлялося, 7 червня депутати Львівської міської ради надали ТзОВ "Сучасне місто" дві земельні ділянки, де в період німецької окупації знаходився табір для військовополонених для забудови. 

Нагадаємо, що територія історико-культурного ландшафтного комплексу "Цитадель" занесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, як пам’ятка історії, архітектури, містобудування національного значення "Ансамбль оборонних споруд Цитадель – місце концентраційного табору "Шталаг-328". Охоронний номер – 130026-Н.

Історію нацистського Шталагу-328 у центрі Львова читайте в матеріалі Руслана Забілого 

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.