50 історій свідків. У Києві презентували книгу про російську окупацію Криму

Понад півсотні розповідей свідків та жертв російської окупації спростовують міф про безкровну анексію Криму - 5 червня у Києві презентували книгу «Люди "сірої зони"».

Це перша книга, у якій свідчать жертви окупації і ті, хто виступив проти російської армії, повідомляють в Українському інституті національної пам'яті. Для них "приєднання" півострова до Росії стало початком життя в "сірій зоні" — території, де не діють закони цивілізованого світу. 

Книга створена за підтримки УІНП. Вона охоплює період життя кримчан, коли російські силовики та спецслужби почали проти них масові репресії. 

Презентація книги "Люди "сірої зони"" відбулася в третю річницю початку кримінального переслідування кримчан російською владою за участь у Євромайдані. Після вироків кримських судів за це відбувають покарання активісти Олександр Костенко та Андрій Коломієць. Також у книзі представлені історії кримських політв'язнів, зокрема, Олега Сенцова та Володимира Балуха, які зараз голодують у російській в'язниці та сімферопольському СІЗО.

 

За останні чотири роки російська влада всіляко переконує світ, що кримчани добровільно погодилися стати частиною Росії і що тепер живуть щасливим життям. Герої книги "Люди "сірої зони"" власними прикладами доводять, що це не так, - зазначила співавторка книги "Люди "сірої зони"", журналістка Анна Андрієвська. 

"Анексія Криму замішана на крові, стражданнях десятків тисяч родин та тотальній брехні. Я думала, що за чотири роки анексії Криму багато зі спогадів її свідків просто зникне. Але це не так: люди пам'ятають це так, наче події весни 2014 року були вчора. Ці розповіді гідні того, щоб про них дізнався світ", - каже вона.

За словами співавторки книги "Люди "сірої зони"", співробітниці УІНП Олени Халімон, кримчанам було непросто свідчити. 

"За цими людьми стежили, залякували, переслідували, вони були в полоні. Окремі з них по кілька місяців вагалися, чи свідчити. Усі розповідали власні історії зі сльозами на очах, тремтінням голосу і рук. Декотрі з очевидців окупації після переїзду з Криму і досі бояться називати у розповідях своє ім’я", - розповіла Олена Халімон.  

 

Як розповів Голова Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук, публіцист Володимир В’ятрович, у фокусі діяльності Українського інституту національної пам’яті - ХХ століття:

"Ми публікуємо книги, робимо виставки про становлення та функціонування  комуністичного тоталітарного режиму в 1917-1991 роках, його спроби знищити український визвольний рух. Книга, яку презентуємо сьогодні виходить поза ці хронологічні рамки, але вона теж про репресії та придушення свободи".  

"Ця книга свідчень про події 2014 року є застереженням для України та світу, що неподолана тоталітарна спадщина може деформувати сьогодення, наближати його до власних недемократичних стандартів. Адже ситуація в Криму сьогодні - це повернення до радянського минулого", - пояснив Володимир В’ятрович.

Андрій Щекун, співкоординатор руху "Євромайдан Крим", наголосив на важливості висвітлювати події сьогодення, що відбуваються в тимчасово окупованій "сірій" зоні.

"Нам потрібно пам’ятати про кримчан - політичних в’язнів Кремля, які пожертвували власним життям заради територіальної цілісності нашої держави, заради майбутнього України", - нагадав активіст. 

Електронний варіант книги "Люди "сірої зони" можна отримати безкоштовно на Google Play або на сайті Українського інституту національної пам’яті.

Севастополь – місто української слави. Про українців у Кримській війні

Росія у цій війні воювала переважно українськими руками – до 50% війська Імперії складали солдати, матроси і офіцери українського походження, причому матроси-українці складали близько 70% Чорноморського флоту.

Чи можна принизити Генія?

Наші предки жили у світі, відмінному від нашого. У світі, де Добро і Зло, Герой і Лиходій були чітко розділені і знаходились у постійному непримиренному антагонізмі. Релігійна свідомість вимагала устремління до святості, і навіть її антипод – комуністичний атеїзм у ХХ-му столітті змушений був на місце Святого письма встановити "Моральний кодекс будівника комунізму", який формально мало чим відрізнявся від загальноприйнятих моральних норм і так само вимагав від людини чітко визначеної громадянської позиції, моральної чистоти і принциповості.

ОУН і Тайвань проти комуністів та Пекіна

Наприкінці 1956 року з Великої Британії відбув корабель у Південно-Східну Азію, на борту якого перебували Юліан Заблоцький (керівник дипломатичної місії) та Володимир Косик (заступник керівника). До Тайбею, столиці острова, вони прибули 25 лютого 1957 року

«Людина, що не має померти». Міф про Муссоліні

Зачарованість італійців своїм дуче тривала довго, але вщент розбилася через руйнівний результат воєнних операцій