У гирлі Дніпра досліджують затонулу турецьку галеру. ФОТО

7 червня гідроархеологи з Запоріжжя, Херсона та Одеси в гирлі Дніпра розпочали дослідження османської галери другої половини ХVII століття, яка лежить на дні однієї з проток.

Про це повідомляє Радіо "Свобода".

"Перші результати роботи. Це результат майже двох годин праці під водою керівника експедиції, кандидата історичних наук Дмитра Кобалії. Для прикладу – ліва частина малюнку розміром з бригантину в реставраційному ангарі Хортицького заповідника", – написав у Facebook учасник експедиції, завідувач науковою бібліотекою національного заповідника "Хортиця" В’ячеслав Зайцев.

Фото: FB В'ячеслав Зайцев 
 Фото: FB В'ячеслав Зайцев 

Судно було знайдене в 90-х роках херсонськими дайверами. Вони підняли на поверхню унікальні артефакти – гармату, особисті речі, кераміку. Судно має в довжину 38 метрів і від п’яти до шести метрів у ширину.

Роботи в межах гідроархеологічної експедиції "Османська галера: в пошуках турецьких флотилій XVII століття" триватимуть два тижні. Поки піднімати судно не планують.

Нагадаємо, в передмісті Рима під час прокладання водогону виявили гробницю IV століття до нашої ери.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.