У гирлі Дніпра досліджують затонулу турецьку галеру. ФОТО

7 червня гідроархеологи з Запоріжжя, Херсона та Одеси в гирлі Дніпра розпочали дослідження османської галери другої половини ХVII століття, яка лежить на дні однієї з проток.

Про це повідомляє Радіо "Свобода".

"Перші результати роботи. Це результат майже двох годин праці під водою керівника експедиції, кандидата історичних наук Дмитра Кобалії. Для прикладу – ліва частина малюнку розміром з бригантину в реставраційному ангарі Хортицького заповідника", – написав у Facebook учасник експедиції, завідувач науковою бібліотекою національного заповідника "Хортиця" В’ячеслав Зайцев.

Фото: FB В'ячеслав Зайцев 
 Фото: FB В'ячеслав Зайцев 

Судно було знайдене в 90-х роках херсонськими дайверами. Вони підняли на поверхню унікальні артефакти – гармату, особисті речі, кераміку. Судно має в довжину 38 метрів і від п’яти до шести метрів у ширину.

Роботи в межах гідроархеологічної експедиції "Османська галера: в пошуках турецьких флотилій XVII століття" триватимуть два тижні. Поки піднімати судно не планують.

Нагадаємо, в передмісті Рима під час прокладання водогону виявили гробницю IV століття до нашої ери.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.