У Вінниці відновили монумент на честь Магдебурзького права. ФОТО

Сьогодні, 16 травня, у Вінниці відкрили відновлений пам’ятник на честь Магдебурзького права, яке місто мало з 1638 року. Від 1974 року по 2015-й монумент стояв у с.Павлівка Калинівського району Вінницької області.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на департамент у справах ЗМІ та зв’язків з громадськістю Вінницької міської ради.

«До Вінниці повернувся символ європейської історії міста – 7-метрова колона, увінчана символічною «кулею-яблуком», що є характерним для пам’ятників Магдебурзькому праву в різних державах світу. Її встановили в історичному центрі міста, у сквері на вулиці Оводова. Це один з найстаріших пам'ятників Вінниці (йому майже сто років), який повернувся до міста через 45 років «мандрів». У ньому виражається прагнення громади спільно вирішувати долю міста, єднатися навколо його розвитку і всієї України у колі європейських держав», - йдеться у повідомленні.

Колону встановлено неподалік місця, де у XVIII ст. проходила межа Вінниці, яку старожили називали Заваллям. Зараз це вулиця Миколи Оводова.

 

Колона Магдебурзького права полірованого граніту, увінчана капітеллю з «кулею-яблуком», виготовлена на початку ХХ століття у місті Гнівань відомими на всю Європу каменеобробниками підприємств Франца Ярошинського – вінничанина польського походження і власника гранітних кар’єрів.

У 1921 році, коли Україна була остаточно загарбана більшовицькою Росією, місцева влада встановила колону в середмісті, на теренах сучасної Європейської площі, присвятивши її «борцям за владу Рад». У 1974 році під час створення Меморіалу Слави колону демонтували та перевезли до с. Павлівка Калинівського району.

 

2015-го, коли місцеві краєзнавці віднайшли колону, було прийнято рішення повернути унікальний пам’ятник до Вінниці. Влітку 2016-го комунальні служби спільно з Центром історії Вінниці та активістами Вінницького історичного товариства перевезли колонну до обласного центру.

Під час відкриття пам’ятника вінничани заклали біля його основи капсулу часу зі зверненням до наступних поколінь. Капсулу часу мають відкрити у 2040 році.

Магдебурзьке право Вінниці в 1638 році надав своїм привілеєм польський король Владислав IV. Разом із правом самоврядування затверджувалась печатка і герб.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище