У Вінниці відновили монумент на честь Магдебурзького права. ФОТО

Сьогодні, 16 травня, у Вінниці відкрили відновлений пам’ятник на честь Магдебурзького права, яке місто мало з 1638 року. Від 1974 року по 2015-й монумент стояв у с.Павлівка Калинівського району Вінницької області.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на департамент у справах ЗМІ та зв’язків з громадськістю Вінницької міської ради.

«До Вінниці повернувся символ європейської історії міста – 7-метрова колона, увінчана символічною «кулею-яблуком», що є характерним для пам’ятників Магдебурзькому праву в різних державах світу. Її встановили в історичному центрі міста, у сквері на вулиці Оводова. Це один з найстаріших пам'ятників Вінниці (йому майже сто років), який повернувся до міста через 45 років «мандрів». У ньому виражається прагнення громади спільно вирішувати долю міста, єднатися навколо його розвитку і всієї України у колі європейських держав», - йдеться у повідомленні.

Колону встановлено неподалік місця, де у XVIII ст. проходила межа Вінниці, яку старожили називали Заваллям. Зараз це вулиця Миколи Оводова.

 

Колона Магдебурзького права полірованого граніту, увінчана капітеллю з «кулею-яблуком», виготовлена на початку ХХ століття у місті Гнівань відомими на всю Європу каменеобробниками підприємств Франца Ярошинського – вінничанина польського походження і власника гранітних кар’єрів.

У 1921 році, коли Україна була остаточно загарбана більшовицькою Росією, місцева влада встановила колону в середмісті, на теренах сучасної Європейської площі, присвятивши її «борцям за владу Рад». У 1974 році під час створення Меморіалу Слави колону демонтували та перевезли до с. Павлівка Калинівського району.

 

2015-го, коли місцеві краєзнавці віднайшли колону, було прийнято рішення повернути унікальний пам’ятник до Вінниці. Влітку 2016-го комунальні служби спільно з Центром історії Вінниці та активістами Вінницького історичного товариства перевезли колонну до обласного центру.

Під час відкриття пам’ятника вінничани заклали біля його основи капсулу часу зі зверненням до наступних поколінь. Капсулу часу мають відкрити у 2040 році.

Магдебурзьке право Вінниці в 1638 році надав своїм привілеєм польський король Владислав IV. Разом із правом самоврядування затверджувалась печатка і герб.

3 радянських міфи про кримських татар. Деконструкція

Концепція «татар-зрадників» — одна з ключових складових загальноросійського міфу про «исконно русский Крым». Без звинувачення кримських татар у «масовій зраді» неможливе обґрунтування депортації, а без виправдання цього злочину — неможливо пояснити тотальну русифікацію півострова. Усе це є лише спробами виправдати один із багатьох сталінських геноцидів.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.