Коло Рима знайшли склеп заможної родини. ФОТО

У передмісті Рима робітники під час прокладання водогону випадково виявили гробницю. Її датують IV століттям до нашої ери.

Похоронну камеру висікли в вулканічному туфі і закрили зверху кам'яною плитою, повідомляє "Газета по-українськи" з посиланням на The History Blog.

 Усі фото: The History Blog
 

Усередині археологи виявили останки трьох чоловіків і однієї жінки. Вони всі померли у віці від 40 до 50 років. Історики припускають, що це була сімейна гробниця.

У склепі вчені виявили два залізних скребки, які використовували атлети для очищення тіла від пилу після вправ, чорний посуд і тарілки з білим орнаментом, кістки курчат, кролика і ягняти або дитини. Знайдене в гробниці свідчить, що поховані люди були із забезпеченої сім'ї.

 
 

Археологи направили людські останки в лабораторію. Вчені хочуть з'ясувати, чи є поховані люди родичами.

Як повідомлялося, археологи знайшли захоронення решток воїнів – захисників фортеці Чигирина і мирних жителів під час облоги османською армією в 1677–1678 роках.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".