АНОНС: Гідроархеологи презентують проект "Борисфен" у Запоріжжі

13 лютого учасники гідроархеологічної експедиції в пониззя Дніпра Дмитро Кобалія і В'ячеслав Зайцев презентують проект "Борисфен" у Запоріжжі.

На початку червня минулого року команда гідроархеологів із Запоріжжя вирушила в експедицію, щоб вивчити корабель, знайдений херсонськими дайверами ще в 1997 році.

Але несподівано вони знайшли не один, а два човни другої половини XVII сторіччя. На борту одного з кораблів вдалося знайти гармату, деякі особисті речі та люльку.

 

А те, що човни лежать буквально в ста метрах один від одного, може свідчити про одну й ту саму історичну подію, скоріш за все, бій з козаками, в який їм довелося вплутатися. Але це поки що гіпотеза. Підтвердити її чи спростувати дослідники планують у своїх наступних експедиціях.

Дослідницько-навчальний проект "Борисфен" створений для дослідження човнів XVII ст. у пониззі Дніпра. Про минулі і майбутні проекти з пошуку затонулих старовинних кораблів і які ще історичні загадки ховаються під товщею води, розкажуть учасники експедиції: керівник дослідницько-освітнього проекту "Борисфен" археолог, завідувач відділу охорони пам'яток історії, археології та природи Національного заповідника "Хортиця" Дмитро Кобалія та історик, археолог, завідуачвй відділу наукової бібліотеки та архіву Національного заповідника "Хортиця" В'ячеслав Зайцев.

13 лютого, середа, 18.30

Місце: книгарня "Є" (м. Запоріжжя, пр. Соборний, 137).

Організатори: Книгарня "Є" та Національний заповідник "Хортиця.

Контакт: (094) 885 3903.

Вхід вільний.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.