АНОНС: Гідроархеологи презентують проект "Борисфен" у Запоріжжі

13 лютого учасники гідроархеологічної експедиції в пониззя Дніпра Дмитро Кобалія і В'ячеслав Зайцев презентують проект "Борисфен" у Запоріжжі.

На початку червня минулого року команда гідроархеологів із Запоріжжя вирушила в експедицію, щоб вивчити корабель, знайдений херсонськими дайверами ще в 1997 році.

Але несподівано вони знайшли не один, а два човни другої половини XVII сторіччя. На борту одного з кораблів вдалося знайти гармату, деякі особисті речі та люльку.

 

А те, що човни лежать буквально в ста метрах один від одного, може свідчити про одну й ту саму історичну подію, скоріш за все, бій з козаками, в який їм довелося вплутатися. Але це поки що гіпотеза. Підтвердити її чи спростувати дослідники планують у своїх наступних експедиціях.

Дослідницько-навчальний проект "Борисфен" створений для дослідження човнів XVII ст. у пониззі Дніпра. Про минулі і майбутні проекти з пошуку затонулих старовинних кораблів і які ще історичні загадки ховаються під товщею води, розкажуть учасники експедиції: керівник дослідницько-освітнього проекту "Борисфен" археолог, завідувач відділу охорони пам'яток історії, археології та природи Національного заповідника "Хортиця" Дмитро Кобалія та історик, археолог, завідуачвй відділу наукової бібліотеки та архіву Національного заповідника "Хортиця" В'ячеслав Зайцев.

13 лютого, середа, 18.30

Місце: книгарня "Є" (м. Запоріжжя, пр. Соборний, 137).

Організатори: Книгарня "Є" та Національний заповідник "Хортиця.

Контакт: (094) 885 3903.

Вхід вільний.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".