На Хмельниччині розкопали військові склади XVII сторіччя. ФОТО

На Хмельниччині у містечку Полонне археологи на подвір'ї місцевих жителів розкопали підземне сховище XVII сторіччя. Є припущення, що склади створили ще під час російсько-шведської війни та зберігали там провіант для російської або ж польської армії.

Однак, історики не дійшли однозначної згоди, кому вони належали, повідомляє ТСН.

 
Фото: ye.ua

На подвірї пані Оксани Байцер справжня археологічна експедиція. "Мусимо миритися", - каже господарка. Вона розповідає, як кілька років тому працювала на городі та несподівано провалилася у землю по самі груди.

Спочатку  яму засипали і забули про неї, але цьогоріч під землю пішов вже чоловік, а у проваллі стало видно якісь стіни. "Вже бачимо, що тут якийсь, як склеп, іде аркою, то вже зрозуміли,  що тут щось цікаве є", - пояснила власниця обійстя.

Про знахідку повідомили міськраду, а та викликала археологів. Тоді й з'ясувалося, що під землею ховається величезна споруда. Аби побачити її, нині треба спуститися на глибину 4 метри. Під землею багато ходів, цегляні стіни, арки та археологічні розкопки.

 
Фото: ye.ua

"Це шматки   глечика, посуду, іноді кахлі", - показує знахідки учасник експедиції Максим Лижов. Він звертає увагу на видряпані  на стінах хрести: "Може, вони молили Бога, щоб усе  нормально було. Під землею люди, які це робили, все ж таки їм страшнувато тут було".

Археологи вважають, що в XVII- XVIIІ століттях тут були склади із провіантом для армії.  Пов'язують їх із Росією.

"З діяльністю  князя Меншикова, якому у 1706  році було віддане  місто Полонне на 6 років, і він тут активно розбудовував базу для російської армії під час  російської війни 1700-1721 року", - пояснив кандидат історичних наук, завідувач відділу науково-дослідного  центру охорони археологічної  спадщини  Інституту археології  НАН України Павло Нечитайло.

Місцеві від інтерв'ю відмовляються, але не на камеру кажуть, що катакомби у їхньому містечку чи не на кожному городі. Частина з них могла належати і польській армії.

 
Фото: ye.ua

"У 1640-х  роках була збудована потужна фортеця в голландському стилі Станиславом  Любомирським. Це воєвода Краківський був. На мою думку, це є Річ Посполита, польська шляхта, яка правила в місті", - каже краєзнавець Олександр Дригало-Соколовський.

Пошуковці не відкидають можливості виявлення забутих скарбів. "Місто  було  розвинене,  багате, великий відсоток жителів були євреї, які мали у своїй власності магазини", - каже Павло Нечитайло.

Після завершення експедиції у міськраді обіцяють тунелі облаштувати і відкрити для туристів. Першовідкривачів хочуть переселити в іншу оселю – ті заради збереження пам'ятки  готові пожертвувати навіть батьківською хатою.

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.