На Хмельниччині розкопали військові склади XVII сторіччя. ФОТО

На Хмельниччині у містечку Полонне археологи на подвір'ї місцевих жителів розкопали підземне сховище XVII сторіччя. Є припущення, що склади створили ще під час російсько-шведської війни та зберігали там провіант для російської або ж польської армії.

Однак, історики не дійшли однозначної згоди, кому вони належали, повідомляє ТСН.

 
Фото: ye.ua

На подвірї пані Оксани Байцер справжня археологічна експедиція. "Мусимо миритися", - каже господарка. Вона розповідає, як кілька років тому працювала на городі та несподівано провалилася у землю по самі груди.

Спочатку  яму засипали і забули про неї, але цьогоріч під землю пішов вже чоловік, а у проваллі стало видно якісь стіни. "Вже бачимо, що тут якийсь, як склеп, іде аркою, то вже зрозуміли,  що тут щось цікаве є", - пояснила власниця обійстя.

Про знахідку повідомили міськраду, а та викликала археологів. Тоді й з'ясувалося, що під землею ховається величезна споруда. Аби побачити її, нині треба спуститися на глибину 4 метри. Під землею багато ходів, цегляні стіни, арки та археологічні розкопки.

 
Фото: ye.ua

"Це шматки   глечика, посуду, іноді кахлі", - показує знахідки учасник експедиції Максим Лижов. Він звертає увагу на видряпані  на стінах хрести: "Може, вони молили Бога, щоб усе  нормально було. Під землею люди, які це робили, все ж таки їм страшнувато тут було".

Археологи вважають, що в XVII- XVIIІ століттях тут були склади із провіантом для армії.  Пов'язують їх із Росією.

"З діяльністю  князя Меншикова, якому у 1706  році було віддане  місто Полонне на 6 років, і він тут активно розбудовував базу для російської армії під час  російської війни 1700-1721 року", - пояснив кандидат історичних наук, завідувач відділу науково-дослідного  центру охорони археологічної  спадщини  Інституту археології  НАН України Павло Нечитайло.

Місцеві від інтерв'ю відмовляються, але не на камеру кажуть, що катакомби у їхньому містечку чи не на кожному городі. Частина з них могла належати і польській армії.

 
Фото: ye.ua

"У 1640-х  роках була збудована потужна фортеця в голландському стилі Станиславом  Любомирським. Це воєвода Краківський був. На мою думку, це є Річ Посполита, польська шляхта, яка правила в місті", - каже краєзнавець Олександр Дригало-Соколовський.

Пошуковці не відкидають можливості виявлення забутих скарбів. "Місто  було  розвинене,  багате, великий відсоток жителів були євреї, які мали у своїй власності магазини", - каже Павло Нечитайло.

Після завершення експедиції у міськраді обіцяють тунелі облаштувати і відкрити для туристів. Першовідкривачів хочуть переселити в іншу оселю – ті заради збереження пам'ятки  готові пожертвувати навіть батьківською хатою.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.