Спецпроект

Вшанування у Сагрині під українськими прапорами — не провокація — дипломати

"Вшанування пам'яті загиблих представників кожної з країн, якої б національності вони не були — це не провокація, а високоморальний християнський вчинок", — заявили в Посольстві України в Республіці Польща у відповідь на висловлювання люблінського воєводи.

Відповідний коментар з'явився ввечері 9 липня на офіційній сторінці посольства у "Фейсбуці". 

Дипломати нагадали, що в християнській традиції померлі поминаються в будь-яку пору року без згадування про дату смерті, особливо коли це здійснюється в присутності духовних осіб. 

"Нашим спільним обов’язком є збереження пам'яті про всіх загиблих, незалежно від того, чи йдеться про кілька сотень осіб, чи про декілька десятків тисяч", — ідеться в повідомленні.

Посольство заявило, що українців, які піднімають на офіційних заходах національні прапори, ніяким чином не можна називати націоналістами і провокаторами, як і поляків. 

"Переконані, однак, що люди з національними прапорами дбають не лише про гідність своєї держави, а й про дружні і добросусідські відносини між Україною і Республікою Польща", — додали в Посольстві. 

Коментар акцентує на фундаментальному принципі міждержавних відносин: політики і посадові особи не повинні маніпулювати історією. "Особливо це має значення тоді, коли вони самі визнають, що не є істориками, не знають встановлених фактів та не заглиблюються в суть питання, про яке говорять", — підкреслили дипломати.

Як повідомлялося, Люблінський воєвода Пшемислав Чарнек назвав ушанування пам’яті загиблих у Сагрині українців 8 липня  цього року "провокацією" і має намір подати заяву до прокуратури на організатора.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.