Спецпроект

Польща чекає від України скасування офіційного статусу УПА – Дуда

Польща розуміє претензії України щодо закону про Інститут національної пам’яті, однак Україна перша прийняла закон, що визнає діячів УПА борцями за свободу і не скасувала його попри прохання Варшави.

Про це заявив президент Польщі Анджей Дуда після саміту НАТО, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на видання Wpolityce.

Як зазначається, під час саміту Дуда зустрівся з президентом України Петром Порошенком.

"У відносинах з президентом Порошенком ми досконало знаємо, які питання є складними. Я сказав йому, щоб він не мав до нас претензій, бо наш парламент ухвалив норми, які були оскаржені мною у Конституційному суді, бо є неточними", — сказав він.

Водночас Дуда звернув увагу українського колеги на те, що Україна першою ухвалила норми, які передбачають глорифікацію УПА.

"Вони досі не змінені попри моє прохання. Я сказав йому, що слід розглядати це в однакових категоріях", — заявив президент Польщі.

"У нас теж є свої застереження. Там є постаті, які ми не можемо прийняти в жодному разі", — додав він.

Президент Польщі також пояснив, чому не було спільного вшанування Волинської трагедії.

"Там не йшлося про жодну польсько-українську війну. Це був геноцид, етнічні чистки проти поляків. Не заперечую акцій у відповідь, але то не були військові, а цивільні", — сказав він.

Раніше голова канцелярії прем’єра Польщі Міхал Дворчик заявляв, що Польща не веде з Україною переговорів, метою яких була б зміна частини закону про Інститут національної пам’яті, в якій ідеться про злочини українських націоналістів.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.