Спецпроект

Польща чекає від України скасування офіційного статусу УПА – Дуда

Польща розуміє претензії України щодо закону про Інститут національної пам’яті, однак Україна перша прийняла закон, що визнає діячів УПА борцями за свободу і не скасувала його попри прохання Варшави.

Про це заявив президент Польщі Анджей Дуда після саміту НАТО, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на видання Wpolityce.

Як зазначається, під час саміту Дуда зустрівся з президентом України Петром Порошенком.

"У відносинах з президентом Порошенком ми досконало знаємо, які питання є складними. Я сказав йому, щоб він не мав до нас претензій, бо наш парламент ухвалив норми, які були оскаржені мною у Конституційному суді, бо є неточними", — сказав він.

Водночас Дуда звернув увагу українського колеги на те, що Україна першою ухвалила норми, які передбачають глорифікацію УПА.

"Вони досі не змінені попри моє прохання. Я сказав йому, що слід розглядати це в однакових категоріях", — заявив президент Польщі.

"У нас теж є свої застереження. Там є постаті, які ми не можемо прийняти в жодному разі", — додав він.

Президент Польщі також пояснив, чому не було спільного вшанування Волинської трагедії.

"Там не йшлося про жодну польсько-українську війну. Це був геноцид, етнічні чистки проти поляків. Не заперечую акцій у відповідь, але то не були військові, а цивільні", — сказав він.

Раніше голова канцелярії прем’єра Польщі Міхал Дворчик заявляв, що Польща не веде з Україною переговорів, метою яких була б зміна частини закону про Інститут національної пам’яті, в якій ідеться про злочини українських націоналістів.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.