За три роки на Донеччині перейменували 109 населених пунктів та 3 тисячі вулиць

Від квітня 2015 року на території Донецької області перейменували 109 населених пунктів, 2950 вулиць та інших об’єктів топоніміки, а також демонтували 75 пам’ятників та пам’ятних знаків.

Всі ці заходи здійснені на виконання Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" - повідомляє прес-служба Донецької ОДА.

 Фото: Дзеркало тижня

Департамент інформаційної та внутрішньої політики надіслав листи містам та районам області з проханням завершити процес демонтажу пам’ятників та пам’ятних знаків, які мають символіку комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.

Як повідомляють в Донецькій ОДА, в рамках ініціативи "Українізація міст" протягом 2017-2018 років 4 міста здійснили повну "українізацію" (Дружківка, Покровськ, Вугледар, Мирноград) та отримали 70 млн. грн. на реалізацію інфраструктурних проектів.

На Донеччині також замінили 7500 табличок назв вулиць та інших об’єктів топоніміки, рекламних вивісок, інформаційних стендів українською мовою в рамках реалізації ініціативи "Українізації міст".

Нагадуємо, що днями учасники першого Історичного форуму "Декомунізувати не можна залишити" підтримали перейменування Дніпропетровської області на Січеславську.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.