За три роки на Донеччині перейменували 109 населених пунктів та 3 тисячі вулиць

Від квітня 2015 року на території Донецької області перейменували 109 населених пунктів, 2950 вулиць та інших об’єктів топоніміки, а також демонтували 75 пам’ятників та пам’ятних знаків.

Всі ці заходи здійснені на виконання Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" - повідомляє прес-служба Донецької ОДА.

 Фото: Дзеркало тижня

Департамент інформаційної та внутрішньої політики надіслав листи містам та районам області з проханням завершити процес демонтажу пам’ятників та пам’ятних знаків, які мають символіку комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.

Як повідомляють в Донецькій ОДА, в рамках ініціативи "Українізація міст" протягом 2017-2018 років 4 міста здійснили повну "українізацію" (Дружківка, Покровськ, Вугледар, Мирноград) та отримали 70 млн. грн. на реалізацію інфраструктурних проектів.

На Донеччині також замінили 7500 табличок назв вулиць та інших об’єктів топоніміки, рекламних вивісок, інформаційних стендів українською мовою в рамках реалізації ініціативи "Українізації міст".

Нагадуємо, що днями учасники першого Історичного форуму "Декомунізувати не можна залишити" підтримали перейменування Дніпропетровської області на Січеславську.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.