В Італії розкопали масове поховання вікінгів

10 давніх поховань виявили археологи біля середньовічної церкви на острові Сицилія біля Італії. Припускають, що останки належать нащадкам вікінгів.

Про це повідомляє Gazeta.ua

 Вікінги ходили походами на Сицилію. Фото: Mir24.tv

Могилам близько 800 років. Вони розташовуються у церкві Сан-Мішель дель Гольфо поблизу Палермо. Поховання могло бути здійснене норманами – скандинавськими мореплавцями, які у Х столітті заснували власне герцогство на території сучасної Північної Франції.

"Деякі з померлих, безсумнівно, були представниками еліти або духовенства, про що свідчить форма могил", - зазначив керівник експедиції, археолог Славомир Моджьох з Інституту археології та етнології Польської академії наук у Варшаві.

Три з могили могли належати жінкам, ще дві – дітям. У похованнях не знайшли жодних предметів. Встановити можливе походження померлих допоміг візуальний огляд. На думку експертів, вони були вихідцями із Західної Європи, найімовірніше – норманами з Північної Франції. На це вказали висота і масивність скелетів.

Вікінги періодично навідувалися з експедиціями до Південної Італії та Сицилії. У другій половині XI ст. норманські війська під проводом Рожера де Готвіля відбили острів у арабів.

Старовинне кладовище було пов'язане зі церковної лікарнею, яка згадується в документах XII ст.

Нагадуємо, що в Японському морі знайшли затонулий "корабель скарбів".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.