Українські історики пишуть польському прем’єру листа-підтримки Г.Купріяновича

Члени Українського історичного товариства (УІТ) у Польщі написали листа до прем’єр-міністра Матеуша Моравецького.

Про це повідомляє "Наше слово".

 Голова УІТ проф. Роман Дрозд

У своєму зверненні вони підняли тему польсько-українського конфлікту в часи Другої світової війни, потребу вшанування жертв з обох сторін, а також критикують слова люблінського воєводи Пшемислава Чарнека, який назвав вшанування пам’яті українських жертв провокацією.

Нагадуємо, що Чарнек 9 липня подав заяву до прокуратури на д-ра Григорія Купріяновича через промову останнього під час відзначень у селі Сагринь 8 липня.

У документі історики звертають увагу на те, що нащадки загиблих у Сагрині, як і вся українська громада, чекали більше 10 років на офіційне відкриття пам’ятника на місцевому цвинтарі та належне вшанування пам’яті загиблих.

"Лише в цьому році Президент України Петро Порошенко зробив це. Висловлюємо засмучення з тієї причини, що на церемонії не були присутні представники польської влади відповідного рівня.

Точно так само можна було вшанувати спільно польські жертви на Волині. Це було б ще одним важливим жестом на шляху польсько-українського примирення", – пишуть до Матеуша Моравецького автори документу.

 

Для істориків з УІТ не зрозумілими є трактування виступу голови Українського товриства д-ра Григорія Купріяновича у Сагрині у такий спосіб, як це зробив люблінський воєвода.

"На нашу думку, у своїй промові Г. Купріянович не ображає польського народу і не можна йому закинути того, що він говорить неправду. Факти, що містяться в промові, підтверджені істориками.

Ось чому ми здивовані повідомленням Воєводи про подання заяви до прокуратури на д-ра. Г. Купріяновича", – наголошують історики. Вони теж простять польського прем’єра втрутитися у справу, щоб запобігти погіршенню польсько-українських відносин.

Додатково повідомляємо, що у мережі Facebook ініційовано акцію на підтримку українського діяча з Любліна Григорія Купріяновича.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.