Історику Юрію Дмитрієву пред’явили нове звинувачення в сексуальному насиллі

Російському історику Юрію Дмитрієву, керівнику «Меморіалу» Карелії, пред’явили нове звинувачення – у сексуальному насильстві.

28 червня 62-річного дослідника та правозахисника заарештували на два місяці, повідомляють "Такие дела".

Йому пред’явили звинувачення за ч. 4 п. "б" ст. 132 КК РФ (насильницькі дії сексуального характеру по відношенню до особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку). Ця стаття передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 12 до 20 років.

2 липня захист оскаржив рішення про арешт.

 

Член правління міжнародної некомерційної організації "Меморіал" Олег Орлов назвав у коментарі "Інтерфаксу" нову справу проти Дмитрієва політичним переслідуванням. Орлов вважає "дуже дивним" той факт, що Верховний суд Карелії повернув першу справу на повторне розслідування в нижчий суд через обставини, які знову відкрилися.

"Тепер вони роблять хорошу міну при поганій грі: нібито відкрилися нові дані і вони порушують нову справу. Цілком очевидно, що вони просто не можуть відчепитися, хоча розсипалося їх попереднє звинувачення і незрозуміло, на чому ґрунтуватиметься нове", — заявив Орлов.

Він підкреслив, що необґрунтованість звинувачення була наочно підтверджена ще під час першого судового процесу.

Нагадаємо, що 5 квітня Петрозаводський міський суд виправдав Юрія Дмитрієва. Його звинувачували у використанні неповнолітньої прийомної дочки для виготовлення порнографії і розбещування її. За Дмитрієвим визнано право на реабілітацію.

Разом з тим суд визнав історика винним за статтею про зберігання зброї. Йому призначено покарання у вигляді 2 років і 6 місяців обмеження волі, однак з урахуванням часу, проведеного в СІЗО, Дмитрієву необхідно буде відзначатися в поліції тільки протягом наступних трьох місяців.

Раніше прокуратура вимагала для Дмитрієва 9 років колонії суворого режиму. Дмитрієв був арештований 26 грудня 2016 року. Звинувачення з самого початку спричинило суспільний резонанс. Російський "Меморіал" вважає справу проти Дмитрієва сфабрикованою.

Дмитрієв провів в ув’язненні більше року і був відпущений на підписку про невиїзд 27 січня цього року. 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.