Суд виправдав історика Юрія Дмитрієва

Суд зняв обвинувачення з історика за інкримінованими йому статтями про розпусні дії та виготовлення дитячої порнографії.

Про це повідомляє видання "Новая газета"

Юрій Дмитрієв. Фото: Анна Артем'єва, "Новая газета" 

Петрозаводський міський суд виправдав голову карельського "Меморіалу", історика Юрія Дмитрієва. Його звинувачували у використанні неповнолітньої прийомної дочки для виготовлення порнографії і розбещування її. За Дмитрієвим визнано право на реабілітацію.

Разом з тим суд визнав історика винним за статтею про зберігання зброї. Йому призначено покарання у вигляді 2 років і 6 місяців обмеження волі, однак з урахуванням часу, проведеного в СІЗО, Дмитрієву необхідно буде відзначатися в поліції тільки протягом наступних трьох місяців.

Вирок оголосили сьогодні в закритому засіданні, процедура зайняла близько двох годин. Раніше прокуратура вимагала для Дмитрієва 9 років колонії суворого режиму.

Юрію Дмитрієву інкримінували 9 фотографій, виявлених на його комп'ютері, на яких його прийомна донька Наталя зображена без одягу. Дмитрієв стверджує, що фотографував дівчинку голою для контролю її розвитку і звіту перед органами опіки. Таких фото у Дмитрієва на комп'ютері сотні, і до решти фотографій у слідства претензій немає.

Соратники Дмітрієва впевнені, що історика переслідують за багаторічну роботу з відновлення пам'яті про жертви політичних репресій. У 1997 році експедиція під керівництвом Дмитрієва виявила місце страти понад 9 тисяч осіб під час Великого терору в урочищі Сандармох.

Також Дмитрієв виявив масштабні поховання репресованих на Соловках, уздовж Біломорканалу, навколо Петрозаводська.

Нагадуємо, що Дмитрієв був арештований 26 грудня 2016 року. Звинувачення з самого початку спричинило суспільний резонанс. Російський "Меморіал" вважає справу проти Дмитрієва сфабрикованою.

Дмитрієв провів в ув’язненні більше року і був відпущений на підписку про невиїзд 27 січня цього року. У телефонній розмові із російськими медіа він подякував за підтримку усім, хто допомагав: "Це все ви зробили! Дякую усім вам!"

Від газет до телесеріалів: 30 років еволюції політичної агітації в Україні

Протягом 30 років незалежності України політична агітація у нашій країні пройшла шлях від звичайних газет та інформаційних бюлетенів до телевізійних серіалів. З одного боку, постійних змін зазнавала форма агітації, з іншого — деякі елементи, як-от меседжі, у ній залишалися незмінними. Окрім того, з'явився окремий вид "агітації"—"гречкосійство", тобто підкуп виборців різними матеріальними й нематеріальними благами.

За два кроки до війни: Гляйвіцька провокація

31 серпня 1939 року. Невеличке сілезьке містечко Гляйвіц, Німеччина. Вечір. В одному з номерів готелю в центрі міста на застеленому ліжку лежить з закритими очима чоловік. Він вдягнутий і взутий. О 16-00 тишу номера прорізує вимогливий дзвінок телефону, який стоїть на столику біля ліжка. Не відкриваючи очей чоловік простягає руку, знімає трубку і підносить її до вуха. З трубки лунає добре знайомий йому голос: «Терміново передзвоніть!».

«Тройка» чи «Сєвєр»? – депортаційна операція початку квітня 1951 року

70 років тому на території України відбулася остання депортаційна операція, під час якої переважно зі Західної України було виселено 2 487 сімей куркулів, свідків Єгови та колишніх вояків армії Андерса

Черчилль-політик і Орвелл-письменник: дивовижні схожості двох культових особистостей

Мало хто знає, що здавалося б, нічим не пов’язані між собою Вінстон Черчилль та Джордж Орвелл мали насправді багато чого спільного. Обоє випередили свій час, обоє виступали борцями за свободу та демократію, а їхні ідеї, сформовані майже століття тому, залишаються гостро актуальними і дотепер.
Книжка «Черчилль і Орвелл. Битва за свободу», написана журналістом та воєнним кореспондентом Томасом Ріксом, вийшла друком у крафтовому видавництві «Лабораторія». Це порівняльна біографія двох видатних історичних постатей, які ніколи не зустрічались, однак захоплювались один одним на відстані.