На могилі крутянина в Харкові встановили надгробок

У червні цього року на могилі члена Центральної Ради й учасника бою під Крутами Валентина Отамановського з’явився надгробний пам’яник.

Упорядкував могилу Центр медичного краєзнавства ім. проф. В. Отамановського Харківського національного медичного університету, повідомляє Центр історії Вінниці з посиланям на проф. ХНМУ Ігоря Робака.

Валентин Отамановський похований на 2-му міському цвинтарі (місто Харків, вулиця Пушкінська, 102), квартал 10, ряд 17, поховання 9.

 Фото: Центр історії Вінниці

ДОВІДКА:

Отамановський Валентин (пс. "Золотополець", 27.01.1893, с. Яблунівка, тепер Смілянського р-ну Черкаської обл. —  10.03.1964, м. Харків) — історик, засновник "Братства самостійників" (1914), депутат Української Центральної Ради, учасник бою під Крутами в складі 1-ої Української військової школи ім. Б. Хмельницького (згадується в спогадах А. Гончаренка).

Закінчив 5-ту Київську гімназію (1912) із золотою медаллю і вступив на юридичний факультет Київського університету. Співробітник видавництва "Вернигора", співзасновник Пласту в Києві.

Переслідувався радянською владою. У Харкові (з 1958) викладав латину в медичному інституті.

Про долю інших крутян, які вижили в бою, читайте в матеріалі Юрія Юзича

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".