У Львові з'явиться скульптурна композиція українським бійцям Листопадового Чину. ФОТО

22 червня, відбулося засідання журі, яке обрало переможця проекту в рамках конкурсу мистецько-архітектурного проекту на скульптурну композицію українським бійцям Листопадового Чину.

Про це повідомляє видання "Фортпост" з посиланням на прес-службу Львівської міської ради.

 Проект скульптурної композиції

На площі пропонується встановити скульптурну композицію Лева, що пробуджується. Фігура лева запозичено з герба ЗУНР. Фактично, це пластичне трактування графічного зображення герба.

Основна ідея скульптурної композиції — лев, що просинається, як алегорія на молоду країну, яка зародилася на уламках Австро-Угорської імперії. Бронзова фігура лева розташована на блоках дикого каменю, Лев піднімається по них вгору.

Між каменями на рівні землі є маленька виноградна лоза з гроном винограду, як символ того, що з краплі крові українських бійців Листопадового Чину та УГА, пролитої в боях за ЗУНР зародилася пізніше вільна Українська держава.

  Проект скульптурної композиції

Влаштування громадського простору — це символічне відображення структури міста (вулиці, площі, квартали і тупикові двори), адже саме у місті відбувалися перші важливі і складні бої захисників ЗУНР (битва за Львів), а лінія фронту довго проходила через міські площі, вулиці і будівлі.

Нагадуємо, що у Вроцлаві перехрестя назвали іменем генерала УНР Безручка.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?