Спецпроект

Кличко поділився думками про Цeнтр "Бабин Яр"

Міський голова Києва Віталій Кличко пообіцяв докласти максимальних зусиль, аби створити Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" у Києві не гіршим, ніж меморіал Яд-Вашем.

"Ми маємо пам'ятати історію, робити висновки з помилок минулого, щоб вони більше не повторювалися. Ми повинні увічнити пам’ять про жертв нацистських злочинів проти людяності, коли людей знищували за національною, етнічною чи расовою приналежністю", - цитує мера Києва офіційний сайт  Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр".

Віталій Кличко. Фото: babiyar.org

Кличко зауважив, що меморіали жертвам Голокосту є повсьому світу, однак у Києві, де було вбито багато людей різних національностей, десятиліттями не було зроблено нічого, щоб гідно вшанувати пам’ять про загиблих.

"Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" в Києві має бути такого ж рівня, як Яд-Вашем в Єрусалимі та Меморіал Голокосту у Вашингтоні. І я, як мер Києва, докладу всіх зусиль, щоб реалізувати цей проект.  Переконаний, що до цього процесу мають долучатися якомога більше людей", - пообіцяв Київський міський голова.

У Меморіальному центрі Голокосту "Бабин Яр" повідомляють, що саме Віталій Кличко подав ідею  створити у Києві Меморіал для того, щоб гідно вшанувати пам’ять про жертв нацистських злочинів проти людяності.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.