Розкопки на Поштовій площі в Києві затопило. ФОТО, ВІДЕО

Минулої ночі сильна злива затопила розкопки старовинної вулиці ХІ-ХІІ століть на Поштовій площі в Києві.

Про це повідомляє УКРІНФОРМ  з посиланням на київського краєзнавця і громадську діячку Анабелла Моріна.

"Православних зі світлим святом! Доки б'ють церковні дзвони, працівники комунального підприємства відкачують воду в підземеллі Поштової площі. Залило розкопки більше, ніж під час прориву магістральної труби водопроводу. Також сильно заливало минулої осені. Зараз до води, яка тече по землі, додалися струмки, що стікають по стінах - у тому місці, де вода вже знайшла прохід під час аварії", - написала вона.

Моріна також додала, що система дренажу і водовідведення на Поштовій ручна: "Як заллє - відкачують. На будмайданчику так не повинно бути".

У результаті аварії на водопроводі 9 серпня сталося витікання води, яка заповнила транзитний колектор, що проходить уздовж археологічних розкопок, були переповнені дренажні колодязі.

З грудня 2017 року будь-які будівельні роботи Управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації зупинило, тому через недобудовану дренажну систему і сталося витікання води в підземний простір.

Нагадаємо, 21 червня на пленарному засіданні Київської міської ради депутати ухвалили рішення щодо збереження артефактів, знайдених під час розкопок на Поштовій площі.

Ухвалене рішення пропонує залучити міжнародних експертів і фахівців із археології та консервації до проведення археологічних розкопок та визначити об’єкти культурної спадщини, які підлягають консервації та музеєфікації на місці.

 

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".