Київрада ухвалила рішення щодо розкопок на Поштовій площі

21 червня на пленарному засіданні Київської міської ради депутати ухвалили рішення щодо збереження артефактів, знайдених під час розкопок на Поштовій площі.

За збереження артефактів проголосували 68 депутатів Київради, повідомляє "Еспресо" з посиланням на прес-службу Київради.

Ухвалене рішення пропонує залучити міжнародних експертів і фахівців із археології та консервації до проведення археологічних розкопок та визначити об’єкти культурної спадщини, які підлягають консервації та музеєфікації на місці.

Також планується провести відкритий міжнародний конкурс із музеєфікації артефактів та організації публічного простору на Поштовій площі. Зазначається, що доки триватиме конкурс, Київрада не вноситиме будь-які зміни до цільового призначення власника або землекористувача ділянки на Поштовій площі.

Нагадаємо, що 19 квітня Київська міська рада в першому читанні проголосувала за створення музею на Поштовій площі. Тоді ж під Київською міською державною адміністрацією зібралися близько 50 активістів, які вкотре вимагали припинити договір про забудову історичної території Поштової площі та Андріївського узвозу.

Міський голова Віталій Кличко заявив, що музей на Поштовій буде, але розривати договір із забудовником площі Київрада не може. 7 червня виникли сутички на сесії Київради, де обговорювалися питання створення музею на Поштовій площі та забудови на вулиці Львівській.

19 грудня 2017 року проект рішення про створення музею археології на Поштовій площі підтримали члени постійної комісії Київради з питань культури, туризму та інформаційної політики, а 26 грудня "за" ініціативу одноголосно проголосувала комісія з питань власності. 23 січня 2018 року на підтримку документа висловилася комісія з питань містобудування, архітектури та землекористування.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.