Київрада ухвалила рішення щодо розкопок на Поштовій площі

21 червня на пленарному засіданні Київської міської ради депутати ухвалили рішення щодо збереження артефактів, знайдених під час розкопок на Поштовій площі.

За збереження артефактів проголосували 68 депутатів Київради, повідомляє "Еспресо" з посиланням на прес-службу Київради.

Ухвалене рішення пропонує залучити міжнародних експертів і фахівців із археології та консервації до проведення археологічних розкопок та визначити об’єкти культурної спадщини, які підлягають консервації та музеєфікації на місці.

Також планується провести відкритий міжнародний конкурс із музеєфікації артефактів та організації публічного простору на Поштовій площі. Зазначається, що доки триватиме конкурс, Київрада не вноситиме будь-які зміни до цільового призначення власника або землекористувача ділянки на Поштовій площі.

Нагадаємо, що 19 квітня Київська міська рада в першому читанні проголосувала за створення музею на Поштовій площі. Тоді ж під Київською міською державною адміністрацією зібралися близько 50 активістів, які вкотре вимагали припинити договір про забудову історичної території Поштової площі та Андріївського узвозу.

Міський голова Віталій Кличко заявив, що музей на Поштовій буде, але розривати договір із забудовником площі Київрада не може. 7 червня виникли сутички на сесії Київради, де обговорювалися питання створення музею на Поштовій площі та забудови на вулиці Львівській.

19 грудня 2017 року проект рішення про створення музею археології на Поштовій площі підтримали члени постійної комісії Київради з питань культури, туризму та інформаційної політики, а 26 грудня "за" ініціативу одноголосно проголосувала комісія з питань власності. 23 січня 2018 року на підтримку документа висловилася комісія з питань містобудування, архітектури та землекористування.

Січневе повстання 1863 року на Київщині, Волині й Поділлі

"Проблема польсько-українського історичного діалогу роками полягала в тому, що ми зосереджуємося на тому, що криваво нас розділяє. Історична політика між двома державами повинна полягати у пошуках того, що нас об'єднує", - Роберт Чижевський.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.